У БУСЬКУ ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ВАЛЕНТИНИ ЛОТОЦЬКОЇ «ЩАСТЯ ІЗ ПРИСМАКОМ НЕБА»

Вчора, у методичному залі Буського районного Народного дому відбулася презентація поетичної збірки вчителя Красненської ЗОШ №1 Валентини  Лотоцької  «Щастя із присмаком неба».

  Її організували авторка книги, керівник відділу культури та туризму Людмила Ціхоцька та працівники Буської районної бібліотеки ім.І.Котляревського. 
  Презентацію вели директор Буської ЦБС Оксана Стецик та завідувачка методичного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк.

    «Щастя із присмаком неба» - це різнотематична збірка. У ній зібрані вірші, написані поетесою з 2000 до 2014 року. Вірші згруповані у 14 розділах: громадянська поезія, вірші про мову, школу, дитинство і маму, любовна лірика та етюдні замальовки. 

    Книга вийшла друком в 2014 році у видавництві «Сполом». Вступне слово до неї написав львівський письменник, критик, мовознавець та громадський діяч Богдан Чепурко. Він приїхав на Бущину привітати Валентину Лотоцьку з виходом книги. 

   А ще розділити радість народження поетичної збірки землячки прийшли освітяни району, представники ЗМІ, бібліотекарі і читачі.

   Вірші Валентини Лотоцької вражають незвичайною ліричністю, щирістю і простотою, глибинністю і беззаперечним поетичним талантом. В теплій, невимушеній атмосфері пані Валентина читала свої довершені поезії, ділилася із залом позитивними емоціями, творчими задумами та дякувала колегам за підтримку.

Леся Вовк, 

завідувач методичного відділу Буської ЦРБ

«ІНФОРМАЦІЙНА ПРОЗОРІСТЬ»: АНАЛІЗ ДЕКЛАРАЦІЙ ЛЮДМИЛИ ЦІХОЦЬКОЇ, МИХАЙЛА ПОСТОЛЮКА ТА БОГДАНА ГЛУХОВЕЦЬКОГО

Буський портал продовжує проект «Інформаційна прозорість». Вже протягом місяця ми вивчаємо декларації чиновників: аналізуючи і оприлюднюючи їх на сайті. Сьогодні ми публікуємо аналіз декларацій керівника відділу культури і туризму Буської РДА, начальника фінансового управління Буської РДА та керівника відділу освіти Буської РДА.

   За 2014 рік керівник відділу культури і туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька задекларувала 50 172,00 грн. загального доходу, з якого заробітна плата становила 25 881,00 грн, та 24 291,00 – інші види доходів. Члени сім'ї посадовця заробили 108 326,00 грн. Про це йдеться у її декларації про доходи, опублікованій на сайті Буської РДА в розділі «Очищення влади». 

  У свої декларації Людмила Ціхоцька зазначила, що має земельну ділянку загальною площею 0,28 га, житловий будинок площею 100 кв.м. та гараж площею 35 кв.м.

 ----------------------------------------------------

   За 2014 рік начальник фінансового управління Буської РДА Михайло Постолюк задекларував 48 863 грн. загального доходу, з якого заробітна плата становила 48 863 грн. Члени сім'ї посадовця заробили 49 159 грн. Про це йдеться у його декларації про доходи, опублікованій на сайті Буської РДА в розділі «Очищення влади».

   Михайло Постолюк зазначив що він має земельну ділянку та члени сім'ї теж володіють земельною ділянкою та житловим будинком площею 52,9 кв.м.

  -------------------------------------------------------------------------------

   За 2014 рік керівник відділу освіти Буської РДА Богдан Глуховецький задекларував 53 077 грн. загального доходу, з якого заробітна плата становила 39 603 грн., 5 074 матеріальної допомоги та 8 400 - інші види доходів. Про це йдеться у його декларації про доходи, опублікованій на сайті Буської РДА в розділі «Очищення влади».

  Нерухомого майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування у Богдана Глуховецького немає. У членів його сім'ї - земельна ділянка, гараж, житловий будинок площею 151,2 кв.м. 

   У свої декларації Богдан Глуховецький зазначив, що немає відкритих рахунків у банку, натомість його члени сім'ї мають в Ощадбанку відкритий рахунок на суму 30 000 грн.

Інна ГОНЧАРУК

/Буський медіа-портал/ 

У БУСЬКУ ОШТРАФУВАЛИ ЖІНКУ, ЯКА ПОБИЛА СВОЮ НЕВІСТКУ ТА СИНА

Пенсіонерка побила свою невістку, а пізніше й сина, які проживали разом із нею у її двоповерховому будинку.

   У судовому вироку йдеться, що на початку серпня минулого року під час конфлікту із невісткою вона кілька разів вдарила її в обличчя. Через кілька днів увечері, під час сварки із сином вона почала бити його по тулубу та руках системним блоком від комп'ютера, а пізніше – палицею.

  Під час судового слухання, яке відбулося 20 квітня, у Буському районному суді, невістка підсудної розповіла, що живе в її будинку на 2-му поверсі разом із чоловіком та двома дітьми. У них часто виникали конфлікти із свекрухою. Того вечора, піднімаючись сходами будинку разом із дітьми та чоловіком, жінка почула, як свекруха голосно викрикує, ображаючи її. Після цього, забігши до її кімнати, обвинувачена вдарила її рукою в обличчя та ще кілька разів у ліву руку.

   Свекруха на суді розповіла, що потерпілі самі спровокували конфлікт, оскільки ображали її та пошкоджували речі. Своєї вини вона не визнала, зазначивши, що намагалася таким чином вигнати їх зі свого будинку.

Потерпілі також заявили цивільний позов про стягнення 25 тис. грн (10 тис. грн – жінка і 15 тис. грн – чоловік) моральної шкоди.

   Суд визнав жінку винною та оштрафував її на 850 грн. Крім того, частково задовольнив позов про відшкодування моральної шкоди. Після набрання чинності вироку жінка буде зобов’язана сплатити по 1 тис. грн синові і невістці.

СЕРБКИ З УКРАЇНСЬКИМ КОРІННЯМ

Голова товариства українів Словенії "Берегиня"
Галина Маловшек з донечкою Каріною

   Тернополяни щедро діляться своєю любов'ю до України, гідно представляють свою державу  в  світі. 

  Пісня Івана Кушніра «Берегиня» стала візитівкою Міжнародного фестивалю українського мистецтва з  однойменною назвою, який уже втретє організовує товариство українців у місті Жалєц. Пан Іван Кушнір  – лікар-пісняр подарував Каріні пісню «Молитва до Бога», яку вона виконала на фестивалі  і стала лауреатом диплома  першого ступеня, вразивши тернополян красою свого голосу. Поетеса Олександра Кара  з Каріною Маловшек співпрацюють давно (юна художниця ілюструє поетичну збірку).

  Олександра Кара презентувала в рамках фестивалів у Словенії збірки патріотичної лірики «Україна моя»,  «Слова-зернини». Саме там  почули   добірку віршів, присвячених Тарасу Григоровичу  і  запропонували до світової збірки шани Великому Кобзарю, яка незабаром побачить світ у Франціїї. Принагідно скажу, що  Олександру Кару  товариство  українців Словенії «Берегиня» на урочистій церемонії  нагородження переможців фестивалю-конкурсу «Я там, де є благословіння», відзначило ювілейною  медаллю, випущеною до 200- ліття Т. Г. Шевченка. А Іван Кушнір  отримав посвідчення почесного  член товариства українців Словенії.

    Пані Галина завжди з радістю приїжджає на рідну землю. 18 років тому  вона  із села  Куткір   Буського району Львівської області поїхала з чоловіком Ігорем, словенцем, до нього на батьківщину. Каже, що не дуже хотілося покидати  улюблені місця, чудову Львівщину, але мама казала, що  коли  з Україною в серці  живеш, то зв'язок не переривається, рідна земля  не лише тобі  наснагу дає, а й сама живиться твоєю енергетикою. Мама Текля це добре знала  в сибірських морозах, куди її, як зв'язкову УПА, за любов до України вивезли. Галина Маловшек стала гідною  дочкою патріотки, всю себе віддала служінню своєму народу, об'єднанню українців не лише Словенії, а й Європи. Велелюдні зібрання  шанувальників  культури –фестивалі українського мистецтва збирають українців Італії, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії, Словакії, країн колишньої Югославії. Вона залишила власний бізнес і займається лише громадською роботою. А ще виховує донечку Каріну. Син уже дорослий, має свою сім'ю. А юна десятирічна артистка і художниця горнеться до мами, дуже гарно розмовляє українською мовою, яку вивчила сама. «До 5 років не говорила,  –  розповідає пані Галина,  –  а потім, як прорвало». 

   На обох яскраві вишиванки. Люблять вони старовинні узори і тепло сорочок, які  пам"ятають  бабусине  весілля, чи мамині святкові  моменти. Адже вишиванку колись одягали лишень на урочистості.

 Стурбовані українці Словенії теперішнім життям на материнській землі. Доводиться багатьом пояснювати, чому так сталося. Пані Галина каже, що спочатку не знала, як відповідати на зухвале: «Путін все правильно робить». А потім знайшлася. Мовляв, у нас також багато російськомовних. А раптом йому  привидиться, що над ними знущаються. Прийде він, підмовить когось за гроші  зняти прапор Словенії і поставить російський. Зайде до вас в дім і скаже, що хоче лежати на вашому дивані і не приперчуйте дуже вашу кашу, готуйте менше, і мова якась не зрозуміла, державною буде  – російська».

  «Це змусило багатьох задуматися, – розповідає Галина Маловшек.  – Біда в Україні викристалізувала і нас. Ми працюємо за кількома проектами. Реабілітацію проходять воїни, що одержали поранення, потребують психологічної підтримки. Ми тісно співпрацюємо з Всесвітнім товариством «Червоний Хрест». У нас відпочивали діти переселенців із Донбасу. Хотіли добру справу зробити, але відчули обурення людей, що краще допомагати дітям, які втратили батьків на війні, ніж тим,  чиї батьки воюють проти української армії.  Тепер приймаємо у себе дітей захисників нашої землі. Всі літні місяці розписані, адже так мало тепер радості, більше хвилювань і турбот. Хай хоч діти розслабляться».

   Пані Галина переконана, що буде мирне небо над нами, співатимуть пташки, світитиме сонце і буде багато фестивалів, на яких звучатиме українське слово, непереможна, незалежна, щира і велична  українська пісня, що  єднатиме весь наш цвіт, якого так багато у світі. Бо за що ж тоді воює український народ?

Людмила ОСТРОВСЬКА.

Фото Василя БУРМИ

БУСЬКІ «СВОБОДІВЦІ» ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВІДЗНАЧЕННІ ХОЛОДНОГО ЯРУ В ЧИГИРИНІ

25 квітня у Чигирині на Черкащині відбулися заходи із вшанування героїв Холодного Яру. У заходах взяли участь кілька тисяч українців, бійці добровольчих батальйонів, Національної Гвардії, ЗСУ, МВС. 

   На вшануванні офіційно представлено «Легіон Свободи» - це об’єднання усіх комбатів-«свободівців», які беруть участь у війні за Україну в різних військових формуваннях. Під час заходу бійці об'єднання «Легіон Свободи» промарширували Чигирином до бастіону Дорошенка, де розпочалися офіційні заходи. Традиційний чин освячення прапорів та зброї цьогоріч здійснив Святійший Патріярх Київський і всієї Руси-України Філарет.

  У рамках вшанування було відвідано низку значимих місць, зокрема могилу Головного отамана Холодного Яру та братську могилу холодноярців Петра Токовенка, Прохора Деркача, Руденка і Гаврилка «Полтавця», Мотрин монастир, холодноярські печери, хутір Буда і дуб Максима Залізняка.

  Про свої враження розповів учасник заходів, голова фракції ВО «Свобода» у Буській районній раді Богдан Гринишин: «Тільки повернувся з Холодного Яру. Вкрай втомлений...  Вкрай задоволений.  Якщо коротко: добровольчі батальони показали себе з найкращого боку. Але після презентації «Легіону Свободи», тут все стало на свої місця. Серед партій вирізняється від решти ВО «Свобода»: поміж військових, добровольчих формувань - «Легіон Свободи». Сила, мужність, відданість, хоробрість, жертовність - це і є «Легіон Свободи»!  Це надихнуло впевненістю і оптимізмом щодо переможного українського майбутнього у російсько-українській війні. З такими хлопцями, як наші побратими-добровольці (не тільки зі «Свободи») ми просто приречені на ПЕРЕМОГУ над москалями.  І ще я точно знаю, що поруч з синьо-жовтим державним прапором, червоно-чорним прапором національно-визвольних змагань на Кремлі буде майоріти і прапор Героїв війни «Легіону Свободи».

 Неперевершені враження справили заходи з вшанування героїв Холодноярської республіки, що діяла на межі 1910-20-х рр. на Черкащині, а також відвідування патріотичних місць історичного значення:

 - відбулося освячення зброї на Гайдамацькому ставі. За переказами вперше тут освятили зброю перед гайдамацьким повстанням 1768 р.;

 - дуб Залізняка, якому понад тисячу років, найстаріше дерево України і одне з десятьох найстаріших у Європі;

 - могила холодноярського сотника Івана Компанійця на території Мотронинського монастиря. За літописними даними перша згадка про монастир датована 1036 р.;

 - джерело та ставок св.Онуфрія - покровителя подорожніх;

 - могила першого отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки. Повстання він очолив у 25-річному віці. Все почалось з того, що в 1919 році ігумен Мотронинського монастиря побоюючись пограбувань попросив місцеве населення с.Мельники (Чигиринський р-н) організувати загін самооборони. Його очолили три брати Чучупаки - Олекса, Петро та Василь. На початковому етапі їх налічувалось 22 вояки, з часом холодноярська армія зросла до 10 тис.

 Холодноярці воювали під чорним прапором на якому писало: «Воля або смерть».

   Українці приїздять у Холодний Яр, бо саме тут живе дух холодноярців, які разом з українськими козаками, Січовими Стрільцями, бійцями Карпатської січі, повстанцями, бандерівцями - усіма, хто поклав свою голову за незалежну Україну, - були сподвижниками князя Святослава.

  У цей день в Холодному Яру, вперше бійці «Легіону Свободи» об'єдналися в один стрій під керівництвом свободівця Олега Куцина - легендарного очільника останнього добровольчого батальйону, який залишився захищати ‪Піски - окрема добровольча чота «Карпатська Січ». До речі, в Чигирин змогли приїхати лише ті бійці, які зараз на ротації, а також на реабілітації після поранень.

 Довідка: 

 З початку війни на Східному фронті взяло участь понад 1000 «свободівців», з них - близько 150 депутатів рад всіх рівнів та чиновників всіх рівнів (4 народних депутати 7-го скликання,  5 голів РДА, 2 заступники голів РДА).

 «Легіон Свободи» - це комбатантське об'єднання усіх «свободівців», які в складі Збройних Сил України, Національної гвардії, спецпідрозділів МВС та добровольчих батальйонів беруть участь у російсько-українській війні. Очолює «Легіон Свободи», до складу якого входять понад 1000 «свободівців», командир добровольчого підрозділу «Карпатська Січ» Олег Куцин.

 До «Легіону Свободи» входять 127 депутатів різних рівнів рад, держслужбовці, науковці, партійні керівники; 5 народних депутатів України VII скликання (Руслан Кошулинський, Юрій Сиротюк, Олексій Кайда, Маркіян Лопачак, Андрій Тягнибок), 48 депутатів міських рад, 45 депутатів районних рад, 13 депутатів обласних рад, 4 керівники фракцій, 5 голів РДА, 1 голова ОДА.

 На війні «Легіон Свободи» втратив 13 бійців. Це - Олексій Коновалов (13 БТРО), Володимир Зюзь («Айдар»), Віктор Голий (42 БТРО), Антон Цедік («Донбас»), Віталій Коломієць («Донбас»), Микола Томак (34 БТРО), Віктор Лавренчук (І ОТБ), Віктор Цимбал («Січ»), Ігор Каплуненко (НГУ), Володимир Степанок (57 ОМБ), Анатолій Чупилка (95 ОАМБ), Олександр Чирцов («Карпатська Січ»), Дмитро Коряк («Азов»), 69 «свободівців» є пораненими, 15 «свободівців» отримало державні нагороди, 69 бійців «Легіону Свободи» дістали поранення різного ступеню тяжкости, 48 бійців нагороджено найвищою партійною нагородою - золотим значком. Із них десятеро - посмертно. 15 бійців «Легіону Свободи»  нагороджено державними нагородами. Антона Цедіка із батальйону «Донбас» - посмертно.

Буська РО ВО «Свобода»

ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ ПРОПОНУЄ АБОНЕМЕНТИ НА ЕЛЕКТРИЧКИ

Пасажири Львівської залізниці, які часто користуються приміськими електро- та дизель-поїздами, мають можливість зменшити витрати на проїзд, купуючи абонементні квитки, повідомили у прес-центрі ДТГО «Львівська залізниця».

   Відтак, громадянам пропонують пільговий іменний абонементний квиток або ж повний абонемент без зазначення імені. За словами залізничників, це економить як гроші, так і час, витрачений на стояння у чергах.

   До прикладу, пасажирам, які щодня їздять на роботу до Львова з Красного, при 22 робочих днях за поїздки туди і зворотно, доведеться заплатити 440 гривень. А вартість місячного пільгового (іменного) абонементного квитка від станції Красне до станції Львів становить 260,01 грн., що на 179,99 грн. менше. Економія при купівлі абонемента без зазначення імені до Красного складає 39,97 грн.

  Понад 233 гривні зможуть економити пасажири при купівлі іменного абонементного квитка зі Львова до Стрия. Повна вартість проїзду становить 527 грн при 22 поїздках туди і зворотно, натомість абонемент коштує 338,14.

Магістраль пропонує абонементи на будь-яку кількість місяців, однак не більше одного року. Щороку кількість пасажирів, які економлять завдяки абонементним квитам, - зростає. Це дозволяє не лише економити кошти пасажирам, але й покращує ефективність оплати перевезень, оскільки кількість випадків, коли пасажир не чесно користується послугами залізниці (купує квиток лише у першу зону, а їде до кінця, чи коли пасажир за змовою з провідником сплачує не повну вартість квитка), зменшується. Підвищення фіскальної дисципліни усіх пасажирів дасть змогу залізниці краще ремонтувати чи оновлювати рухомий склад, підвищувати рівень комфорту та зручності у приміських поїздах.

Довідка

   Вартість пільгового (іменного) абонементного квитка на один місяць визначається як сума вартості за 26 поїздок, тобто за 13 поїздок «туди і зворотно». Вартість повного  абонементного квитка (без зазначення прізвища) визначається за 40 поїздок, тобто за 20 поїздок «туди і зворотно», і «вихідного дня» – 14 поїздок, тобто за 7 поїздок «туди і зворотно».

  Вартість студентського абонементного квитка визначається, як половина вартості пільгового абонементного квитка, тобто становить вартість за 13 поїздок, або за 6,5 поїздок «туди і зворотно». Вартість дитячого абонементного квитка визначається як 75 відсотків вартості пільгового абонементного квитка, або близько 10 поїздок «туди і зворотно».

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРОСЯТЬ НЕ ПЕРЕДАВАТИ КАРТИНИ АЛЬТАМОНТЕ ДО КОСТЕЛУ В ЖОВКВІ

Депутат Львівської облради Андрій Корнат звернувся до Петра Порошенка та Арсенія Яценюка з проханням не допустити перенесення батальних полотен Альтамонте в костел Св. Лаврентія у Жовкві. Про це він заявив на засіданні сесії облради, інформує кореспондент Дивись.Інфо.

   Мовиться про унікальні картини XVII століття  – «Битва під Віднем», що нині експонується в Олеському замку та «Битва під Парканами», яка зараз є в Золочівському замку.

    «Моє звернення буде перш за все ґрунтуватися на рішеннях Буської районної ради та районної організації НРУ, адресується президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку щодо недопущення передачі картин Альтамонте в діючі культові споруди», ­- зазначив депутат.

  За його словами, фракція НРУ також висловлює глибоку стурбованість намаганням окремих посадових осіб держави передати картини в собор Св. Лаврентія у місті Жовква.

   Також Андрій Корнат розповів, що торік Буська районна рада прийняла рішення про недопущення передачі цих картин у діючі культові споруди, оскільки ці безцінні історичні реліквії можуть попсуватися.

   Окрім цього депутат облради зазначив, що під час засідання науково-реставраційної ради  зробили висновок, що експонування цих полотен у непристосованому приміщенні негативно позначиться на їхньому стані.

«Для їхнього збереження потрібний температурно-вологісний режим, який забезпечити в приміщенні костелу неможливо», – констатував Андрій Корнат.

І додав: «Вимагаємо не допустити передачі картин у діючі культові споруди. На фоні тих подій, які нині відбуваються в нашій країні, вчинення дій, які можуть призвести до знищення мистецьких цінностей, на нашу думку, є злочином проти держави».

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ МИХАЙЛО БОНДАР ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД СВОЇМИ ВИБОРЦЯМИ

Сьогодні у приміщенні Буської районної ради відбувся прийом мешканців Буського району народним депутатом України Михайлом Бондарем. Інформація про приїзд народного депутата з'явилася за день, відповідно мешканці району про прийом не знали, тому лише троє бужчан із своїми питанями та проблемами прийшли до народного депутата. Поспілкуватися з Михайлом Бондарем завітали і представники місцевих ЗМІ.

   Питання, які порушували представники місцевих ЗМІ, здебільшого стосувалися підвищення цін на тарифи, житлово-комунальні послуги та проблем району. Буський портал підготував цитати із основних моментів розмови з народним депутатом.

  «Свій день у Буську я розпочав з місцевого ринку, де мав змогу пройтися і подивися на підвищення цін».

  «Я чув про те, що на хранительку музею «Олеський замок» йде тиск від посадових осіб держави, аби передати батальні полотна Мартіно Альтамонте 17 століття польській стороні, але офіційно до мене ніхто з цього приводу не звертався. Однак я дам доручення своєму помічнику для вивчення цього питання. Буду мати більше інформації, тому зможу прокоментувати».

  «Кандидатуру Петра Мороза, яку подає губернатор Олег Синютка, є для громади неприйнятою. Зі своєї сторони я роблю все, аби до громади дослухалися. Особисто писав звернення і пропонував кандидатуру на посаду голови РДА Степана Рака, який на виборах отримав чимало голосів, що свідчить про довіру громади до нього».

  «З приводу того, чого я не проголосував за постанову про «Відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків». У цей день коли я прийшов на роботу до Верховної Ради, то зареєстровався підписом і картою. Однак того дня якраз проходив третій з'їзд шахтарів, куди мене було запрошено для ознайомлення з проблемами шахтарів. Я думав, що за годину встигну і повернуся назад. Але не встиг. Тому приношу вибачення своїм виборцям. Якби за постанову треба було б повторно проголосувати, я б однозначно проголосував "за". Адже всюди де мене запитують, з ким ми давно вже воюємо, то я чітко відповідаю: воюємо з російським агресором».

  Вже запланований наступний прийом городян. Інформація буде оприлюднена у місцевих ЗМІ.

 /Буський медіа-портал/

Фото Романа Матвіюка

ДО УВАГИ БАГАТОДІТНИХ СІМЕЙ БУСЬКОГО РАЙОНУ

   За повідомленням керівника управління соціального захисту Буської райдержадміністрації Василя Стецика багатодітні сім'ї, які проживають на території Львівської області, у цьому році отримають одноразову адресну допомогу на придбання навчального приладдя. 

   На це в обласному бюджеті відповідно до розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 17 квітня 2015 року № 156/0/5-15 «Про виділення коштів на придбання навчального приладдя дітям із багатодітних сімей у 2015 році» передбачено 850 тисяч гривень.

  Такі виплати здійснюються в межах Обласної програми з покращення соціального захисту багатодітних сімей, які проживають на території Львівської області. Одноразову грошову допомогу нададуть багатодітним сім’ям, у яких виховують четверо і більше дітей віком до 18 років (включно), а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах I-II, ІІІ-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах на денній формі навчання (до 23 років).

   Розмір одноразової грошової допомоги на придбання навчального приладдя визначається з урахуванням затвердженого в обласному бюджеті обсягу видатків на цю мету та чисельності дітей у багатодітних сім’ях.

   Розмір допомоги на одну дитину становить 60 гривень.

    Для виплати зазначеної грошової допомоги необхідно до 20 травня 2015 року звернутися до управління соціального захисту населення Буської райдержадміністрації із заявою та подати такі документи:

- заяву;

         копію паспорта одного з батьків;

         копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера одного з батьків;

         копії свідоцтв про народження дітей;

         копії посвідчень дітей з багатодітної сім’ї чи інших документів, що підтверджують статус багатодітної сім’ї;

         інформацію про відкритий рахунок у банківській установі.

   Одноразова грошова допомога не надається на дітей з багатодітних сімей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

ЮНІ ХУДОЖНИКИ З БУСЬКОГО РАЙОНУ СЕРЕД ПЕРЕМОЖЦІВ ДИТЯЧОГО КОНКУРСУ З БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Участь у цих мистецьких змаганнях брали дітки різного віку та практично з усіх районів області. Своє бачення безпеки на дорозі юні таланти втілювали у малюнках, вишивці, аплікації та інших творах декоративно-прикладного мистецтва. Про це повідомили у прес-службі управління ДАІ у Львівській області.

   Загалом, на конкурс надійшло понад півтори сотні творчих робіт. Обрати кращі із них виявилося доволі складно, адже кожен малюнок був по-своєму цікавим та неповторним. Більшість робіт присвячено темі безпеки пішоходів. У своїх малюнках юні художники відтворювали різні ситуації на дорозі та застерігали малечу від пустощів і неуважності. У конкурсі малюнку на тему безпеки дорожнього руху переможців визначали у трьох вікових категоріях – дітки від 5 до 9 років, школярі від 10-ти до 13-ти, а також старша група – автори робіт, віком від 14 до 17 років.

  Отже, серед найменших художників перше місце здобули троє школярок із Городоцького району: 9-літня Роксоляна Мацелюх, 6-річна Марта Мидляк та 8-річна Вікторія Літньовська. Друге місце у цій віковій категорії присудили першокласниці із Новосілківської ЗОШ І-ІІІ ступеня імені Шашкевича Мартусі Бобало. Третє місце отримала 7-річна Каріна Дворянин, яка навчається у НВК Буська ЗОШ І ст.-гімназія імені Є.Петрушевича.

У середній віковій групі перемогу одержала 11-літня Вікторія Ременяк, яка навчається у Малій академії мистецтв у місті Комарно. Друге місце у конкурсі отримав 12-річний Дмитро Жмінка із Буського району, учень НВК Кутківська ЗОШ І-ІІ ст. Третє місце розділили між собою 13-річна Ганна Данилів, яка мешкає у Сколівському районі, та 12-річна Діана Сайкевич, учениця СЗШ №74 міста Львова.

Серед школярів старшого віку перше місце у конкурсі малюнку журі присудило 14-річній Вікторії Стефанишин із Городоцького району, а друге отримав її ровесник Андрій Виздик, учень Малої академії мистецтв міста Комарно. Третє місце дісталося 14-річній Ірині Кропивницькій із Самбірської гімназії.

У номінації «Твори декоративно-прикладного мистецтва» переможців також визначали у трьох вікових категоріях:

молодша група:

І місце – Анастасія Мороз, учениця 2 класу СЗШ №74 міста Львова;

Віктор Новосад, 9 років, Буський район, село Сторонибаби

ІІ місце – Євген Кагор, 6 років, ДНЗ №144 міста Львова, група «Дзвіночок»

Матвій Босак, 5 років, ДНЗ №187 міста Львова;

Роман Дудич, 6 років, ДНЗ №187 міста Львова.

ІІІ місце – Єва Громіш. 5 років, ДНЗ №187 міста Львова

Маргарита Лука, 6 років, ДНЗ №95 міста Львова.

середня група:

І місце – Софія Лемеш, 11 років, СЗШ №74 міста Львова;

Марія Майко, 13 років, Пустомитівський район, Милятинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

ІІ місце – Максим Косарик та Павло Пеник, 13 років, учні СЗШ №54 міста Львова;

Чабан Анна, 10 років, СЗШ №54 міста Львова

ІІІ місце – Софія Зарицька, 11 років, СЗШ №54 міста Львова;

Вероніка Пишна, 10 років, СЗШ №54 міста Львова;

Діана Пелещишин, 10 років, СЗШ №54 міста Львова.

У старшій групі кращими визнано роботи Владислава Єсипенка, який навчається у Самбірській гімназії та Вікторії Дідух, учениці Судововишнянського НВК.

Учасники журі також відзначали педагогів та навчальні заклади, які активно долучилися до творчих змагань.

Кращі роботи юних митців із Львівщини братимуть участь у Всеукраїнському етапі творчого конкурсу «Молоде покоління за безпеку дорожнього руху», що відбувається щороку у Києві.

УКРАЇНСЬКА СПІВАНОЧКА

21 квітня в дитячому будинку "Добре серце", відбувся захід "Українська співаночка". На святі були присутні гості м.Львова. Захід організували вихователь Штрайхер М.Г., та муз.керівник Нарольська Г.В. 

            Разом з вихованцями вихователі визбирали перлини української народної пісні та передали її глядачам. Відтворюючи у співі біль, радість українського народу, вихованці відчули красу, милозвучність української пісні. Чудово прозвучала народна пісня "Вербовая дощечка" у виконанні дівчаток середньої та старшої груп. У тому ж виконанні глядачі замилувалися в'язанкою українських народних пісень. Прозвучали народні пісні про кохання: "Цвіте терен", "Плакуча гітара" у виконанні вихователя Штрайхер М.Г., соціального педагога Магери О.В., та вихованки Фурманевич Н. 

  Та найбільш цікавими співаками були найменші вихованці Морозюк Андрій та Масло Адріана з піснею "По дорозі жук". Після свята на дітей очікував солодкий стіл.

Штрайхер М. Г., 

вихователь РДБ «Добре серце»

ПЛАСТУ - 103!

«Не зломимо своїх присяг, веде нас гордо вольний стяг…» - цими словами озивається завжди велика пластова родина. Святкування Дня Першої Пластової Присяги відбулося у Львові минулих вихідних. Пластуни Станиці Красне з Буська, Задвір’я, Сторонибаб, Заводського та смт. Красне (всього 27 ) не залишили його поза своєю увагою. 

   Представники всіх уладів зібрались разом і чудово провели час. У славному місті Лева, в місті, де 103 роки тому було складено Першу Пластову Присягу гуртками Петра Франка, Івана Чмоли та Олександра Тисовського. Цьогоріч зібралося понад півтори тисячі їхніх послідовників та однодумців з усіх усюди. Рамковий порядок свята був продуманий до найменших дрібниць. Та в цьому ніхто, навіть, і не сумнівався, адже пластун - точний. 

  Ми спершу традиційно відвідали пам’ятник Степану Бандері і зробили невеличку фотосесію. Розпочалось дійство із врочистого Богослужіння у соборі святого Юрія (покровителя Пласту). Воно було в дусі патріотичної піднесеності і надзвичайно тісно перепліталося із подіями сьогодення. «Бути вірним в малих (і великих) справах до кінця–ось, що ми просимо! Гарних слів і гучних патріотичних гасел ми не раз чули, але це не те, що ми хочемо. Наша ціль - щоб наш дух був наповнений світлими думками, й щоб наші діла прозоро їм відповідали й були добрими. Для цього нам потрібно гартуватися як залізо у вогні» - з такими словами звернувся до усіх присутніх на проповіді пластун сеньйор отець Михайло Димид.

   Після літургії урочистим маршем центральними вулицями Львова усі рушили до пам’ятника Т.Г. Шевченку, де продовжились урочистості, під час яких, багато пластунів як дорослих, так і маленьких, складали свою Пластову Присягу на вірність Богові та Україні. Серед них були й наші, рідні – Анна Тимуш, Соломія Головата, Олена Баран, Софія Тарапата та Надія Гаврилюк. Під час церемонії  також нагороджували та відзначали найкращих: розвідувачів, вірлиць, гетьманських скобів та вірлиць. Ватро зауважити, що пластун завжди залишається людиною, про яку всі пам’ятають та люблять навіть, якщо вона уже перейшла на вічну ватру. Серед загиблих у АТО є й пластуни. Дружині Віктора Гурняка вручали найвищу пластову нагороду – Бронзовий хрест. Також до всіх присутніх з вітальним словом звернувся, львівський міський голова Андрій Садовий.

   «…Отже, друзі пластуни, лише в абсолютній вірності нашій присязі, ми гартуватимемо свою особистість і принесемо реальні зміни у власному і суспільному житті. Інакше все буде відносним, неточним, туманним, слизьким…» - з проповіді отця Михайла Димида.

Наталія Сапріянчук, старшопластунка, 

референт УПС та УСП 

Станиці Красне Пласт НСОУ

БУСЬКА РО НРУ ПІДТРИМАЛА ПОЗИЦІЮ ХРАНИТЕЛЬКИ МУЗЕЮ ТЕТЯНИ САБОДАШ

У п’ятницю, 24 квітня, в сесійному залі Буської районної ради відбулася конференція Буської районної організації Народного Руху України. Основна мета – підтримати Олеський замок, зокрема позицію хранительки музею Тетяни Сабодаш. Однак було розглянуто і чимало інших питань. 

   Буську районну організацію НРУ від місцевих осередків згідно реєстрації та затвердженого протоколу мандатної комісії представляли 49 делегатів. Участь у конференції взяли і голови громадських організацій, з якими працює Буська РО НРУ, а саме: голова Буської районної організації політв’язнів та репресованих, учасник АТО Сергій Бондаренко, голова Буського Братства ОУН-УПА Мар’ян Длугош, голова Красненської станиці ПЛАСТ Людмила Гураш, Президент Боксерського клубу «Спарта» Василь Стефанів, голова Буської районної асоціації інвалідів Софія Климус та голова Федерації футболу Буського району Степан Вольський. Присутнім на конференції був і голова Львівської крайової організації НРУ, депутат обласної ради Андрій Корнат та голова Львівської обласної організації «Юнацтво» Іван Цюп’як. 

  Усі присутні одноголосно підтримали звернення місцевого РУХу, а саме: звернення до Президента України П. Порошенка, Прем’єр-міністра України А. Яценюка щодо недопущення передачі картин Альтамонте у діючі культові споруди, звернення до голови Львівської ОДА О. Синютки щодо граничних тарифів на перевезення у Львівській області та звернення до Президента України,  Прем’єр-міністра України та голови Верховної Ради України щодо економічної ситуації в Україні (нижче наведено). 

  Також було вирішено питання поїздки 3 травня 2015 року на гору Маківка у Сколівський район з нагоди відзначення 100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських Січових Стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915).

  Окрім цього голова Буської РО НРУ Богдан Глова повідомив про чисельні справи, які вдалося зробити представникам районної організації, зокрема при підтримці таких меценатів як Богдан Козак. Йшлося про допомогу воякам АТО, одиноким, інвалідам по зору, зокрема представникам Українського товариства сліпих, підтримка місцевих громад, а саме про закупівлю необхідних для впорядкування територій 13 місцевих рад матеріалів (фарба, вапно, цемент, пісок, камінь, інвентар, бруківка тощо).

   Не забули і про лікарні. Зокрема Олеській лікарні голова Буської РО НРУ за сприяння Богдана Козака передав тен для бойлера, а також комфорку для електроплити (яку вдалось розшукати аж у Харкові). Не відмовили в допомозі щодо закупівлі стабілізатора для лабораторії, електричної плитки та бланків Красненській лікарні.

  Зрештою не забули й про талановиту молодь. З метою підтримки здорового способу життя та зацікавлення молоді спортом на звернення Богдана Глови, Богдан Козак надав фінансову допомогу спортивній школі кіокушинкай-карате для поїздки на чемпіонат Європи, та боксерському клубу «Спарта» для участі у чемпіонаті Львівської області при БК «Шкіряна рукавичка».

  Також голова Буського РУХу повідомив про написані рухівцями мікропроекти, які перемогли на обласному конкурсі, зокрема мікропроект щодо встановлення огорожі кладовища в смт. Красне. Правда зауважено, що усі кошториси, які складалися осінню 2014 року, через інфляцію, можна викинути, оскільки ціни зросли неймовірно. Тому зараз проходять експертизу нові кошториси і в кінці квітня мають розпочатися роботи по цих проектах. Було згадано ще багато хороших справ. І це при тому, що Народний Рух України – немає жодного депутата Верховної Ради України, жодного представника ані в Уряді, ані в керівництві обласних та районних адміністрацій. Та Богдан Глова наголосив, що якщо кожна районна організація, яка існує в районі, візьме на себе хоча б вирішення однієї корисної справи, то в цілому робота буде відчутною, оскільки проблем настільки багато, що вирішити усе в теперішній ситуації просто не реально.

   Делегатам, яких висунули для участі у Львівській обласній конференції доручено донести позицію Буської районної організації.

ЗВЕРНЕННЯ

конференції Буської районної організації Народного Руху України від 24 квітня 2015 року до

Президента України П. Порошенка,  Прем’єр - міністра України А. Яценюка щодо недопущення передачі картин Альтамонте у діючі культові споруди

  Буська районна організація Народного Руху України глибоко стурбована намаганням окремих посадових осіб держави передати батальні полотна Мартіно Альтамонте 17 століття «Битва під Віднем» (встановлена в Олеському замку) і «Битва під Парканами» (встановлена у Золочівському замку) в собор Св.Лаврентія міста Жовква. Дані картини були віднайдені та відреставровані під керівництвом Героя України Бориса Возницького і відкриті для загального огляду як українським так і закордонним відвідувачам. Ми володіємо інформацією, що на даний час на головну хранительку музею Олеський замок Сабодаш Тетяну Олексіївну вчиняється величезний тиск, щоб не перешкоджала у вилученні цих полотен. 

  Така ситуаціє дивує, оскільки ще 14 серпня 2014 року Буською районною радою прийнято рішення №505 «Про недопущення передачі картин Альтамонте у діючі культові споруди», оскільки за таких обставин є загроза псування таких безцінних історичних реліквій. Громада здивована такою постановкою питання. Невже  нам вдалося зберегти унікальні полотна під час керівництва Януковича, а сьогодні є загроза їхньої втрати?

   Ще під час проведення минулорічної сесії Буської районної ради з цього питання, було наголошено, що позицію про недоцільність переміщення батальних картин також підтримують провідні науковці, мистецтвознавці, громадські діячі та вся громада Львівщини. Наглядова рада із збереження спадщини Бориса Возницького  одноголосно виступили проти переміщення батальних картин у м.Жовкву. З ініціативи Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г.Возницького проведено засідання науково-реставраційної ради за участі провідних вчених та фахівців. За результатами засідання зроблено висновки, що експлуатування зазначених батальних полотен у іншому непристосованому приміщенні матиме значний негативний вплив на їх подальший стан.

    Для їх збереження необхідний стабільний температурно-вологісний режим, який забезпечити у приміщенні костелу неможливо. Зміна даного режиму призведе до деструктивних процесів у структурі творів. Для встановлення картини «Битва під Віднем» в Олеському замку спеціально виконані роботи з підняття даху на 3 метри, затрачені великі кошти на ремонт та реставраційні роботи. Протягом трьох століть цей твір тричі капітально був реставрований. Тим більше, що розміщення даної картини в замку має і історичну прив’язку – герой битви Ян Собеський народився в Олеському замку. 

  Враховуючи викладене, вимагаємо не допустити передачу картин Альтамонте у діючі культові споруди. На фоні тих подій, які відбуваються в нашій країні, вчинення дій, які можуть призвести до знищення  мистецьких цінностей, на нашу думку, є злочином проти держави. Необхідно припинити спекулювати культурною спадщиною і нашою історією та враховувати думку місцевої громади.

  Доручаємо голові Львівської крайової організації Народного Руху України Андрію Корнату оголосити дане звернення  з трибуни Львівської обласної ради. 

    Слава Україні!

  Голова Буської РО НРУ Богдан Глова

Голові Львівської обласної

державної адміністрації

Синютці О. М.

ЗВЕРНЕННЯ

конференції Буської районної організації Народного Руху України від 24 квітня 2015 року щодо граничних тарифів на перевезення у Львівській області

  Враховуючи звернення громадськості, Буської районної асоціації інвалідів, Буської районної громадської організації Політв’язнів та репресованих, Буського Братства ОУН-УПА, Буська районна організація Народного Руху України пропонує внести зміни у розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 2 квітня 2015 року №127/0/5-15 «Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні», а саме встановити мінімальну плату за проїзд на відстань між зупинками по невеликих населених пунктах (до 2,5 км.) не більше 2 грн.

  Справа в тому, що 4 грн. в межах одного населеного пункту на невелику відстань (наприклад від Буської автостанції до лікарні, або по смт. Красне) є за дорого, особливо для осіб похилого віку, які потребують лікування. Не справедливим, на нашу думку, є те, що оплата по маршруту з смт. Красне до м. Буськ протяжністю до 8 км становить    4 грн. і оплата по м. Буськ на 1 км - тих самих 4 грн. Проблема в тому, що на рівні держави пенсії та заробітні плати не проіндексували згідно показника інфляції протягом 2014-2015рр., відповідно доходи населення не тільки не зросли, а навіть зменшились.

   Окрім цього, просимо забезпечити пільговий проїзд відповідних категорій людей (особливо інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів ОУН-УПА та ін.).

   Голові Львівської крайової організації Народного Руху України Андрію Корнату підняти дане питання на рівні Львівської області.

  Голова Буської РО НРУ Богдан Глова

ЗВЕРНЕННЯ

конференції Буської районної організації Народного Руху України від 24 квітня 2015 року до Президента України,  Прем’єр - міністра України та голови Верховної Ради України щодо економічної ситуації в Україні

  Хоча непроста на даний час ситуація в країні, проте вважаємо, що списувати усе на війну і не пробувати вирішувати проблемні економічні питання також не можна. Хочемо звернути увагу нашої влади всеукраїнського рівня на ряд питань, які турбують громаду і на які не завжди можна знайти відповідь.

   До прикладу, не зрозумілою є дорожня карта так званих реформ по децентралізації. Замість того, щоб більше фінансового ресурсу залишити на місцях, 25% податку з фізичних осіб, який з усіх видів податку є найстабільніший і який найлегше зібрати, у 2015 році з місцевих рад (сільських, селищних, міських) повністю забирають у державний бюджет, а передають на низ проблемі податки: за продаж алкоголю і тютюну, скандальний податок на нерухомість, та податок з автозаправок від продажі пального, яких більшість сіл не мають. В такій ситуації виграють обласні центри та міста обласного значення, а села та селища просто «тонуть». Хоча, якщо населення у селах буде більше пити і курити, то бюджет для них покращиться.

  Правда це не перший удар по місцевому самоврядуванні. Оригінальний «кидок» місцевих рад стався наприкінці 2014 року. Було зафіксовано масове повернення коштів на комунальні дороги до державного бюджету (оскільки це була державна субвенція підтверджена обласною радою з врахуванням кількості населення). Тільки по Буському районі кошти державної субвенції на комунальні дороги повернула не одна місцева рада в загальній сумі біля півмільйона гривень, а по області біля 5 мільйонів? По Україні цифри повернення місцевими радами такої субвенції просто вражаючі. Такого ще ніколи не було. А суть в тому, що попередні роки такі кошти були перехідними і тому чимало місцевих рад запланували ремонтувати дороги після зими в хорошу погоду, а не в грудні. 

   Та в кінці грудня 2014 року Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», таку державну субвенцію у 2015 році не передбачає і відповідно державні гроші 2014 року на комунальні дороги для місцевих рад робить не перехідними в наступний рік. Це стає справжньою пасткою для місцевих рад, оскільки ніхто їх про це раніше не попереджав. Так уряд розв’язав проблему поповнення державного бюджету а комунальні дороги залишилися з ямами. Щодо державних доріг, які сполучають населені пункти району, кошти на них практично не виділяються. Не зрозуміло, куди перетікає податок з продажу пального?

   Не володіють місцеві ради навіть власною землею за межами населених пунктів. Рішення за них приймає обласне управління Держземагенства не питаючи думку громади. То в чому полягає децентралізація?

   Та найбільше хвилювання громади викликає знецінення гривні, яке протягом 2014-2015 року сягнуло 300%, в наслідок чого катастрофічно зросли ціни і населення України  в тричі збідніло, опустившись по купівельній спроможності нижче за Африканські країни. На нашу думку, окрім війни на сході України, на це також вплинуло масштабне друкування гривень та неконтрольоване рефінансування банків. Останні, замість того, щоб розраховуватись з вкладниками, скуповували по вигідному курсу валюту та виводили в офшори.

   Окрім цього, значним чинником міцності гривні є наявність у банківській системі депозитних рахунків. Та ми не розуміємо, чому під час інфляції з 1 серпня 2014 року запровадили податок на відсотки з депозитів, а з 1 січня 2015 року збільшили його до 20 %. В результаті усіх вищезгаданих чинників відтік депозитів перетнув позначку 100 млрд. грн.. Банки падають десятками. А це також впливає на міцність національної валюти. Найболючішим є намагання Ощадбанку закрити відділення по селах та селищах, що стає останньою краплею для пенсіонерів, які просто не мають сил їхати в районний центр, щоб отримати пенсію та оплатити комунальні послуги. То ж, якщо центральна влада України терміново не зробить висновків, ситуація в Україні стане катастрофічною.

  Голова Буської РО НРУ   Богдан Глова

Від редакції: Варто відзначити, що Буська РО Народний Рух України першою в районі висловила свою підтримку позиції хранительки музею Тетяни Сабодаш. Але куди поділися в Буському районі інші партійні організації? Чи то з такої вже постійної зайнятості вони готуються до місцевих виборів, чи, може, з байдужості, однак їхню пасивність у цьому питанні нехай вбачає кожен виборець.