Останнім часом в районних ЗМІ було надрукрвано матеріал «Врятуймо Максимка». Темою статті було розповідь про Грема Максимка, в життя якого увійшла тяжка недуга, котра, як це не жахливо визнавати, вже відміряла маленькій людині термін. В статті було зазначено номер розрахункового рахунку, на який небайдужі громадяни можуть перераховувати кошти. Перекликаючись з вказаною темою, нещодавно в одній із районних газет було опубліковано статтю «Життя Максимка під загрозою».
В обох вказаних статтях вміщено світлини Грема Максимка, з яких в нас вдивляються добрі дитячі очі, погляд яких у нас нічого не просить. На них щаслива дитина, яка лише радіє кожному дню життя.
Не знаю скільки небайдужих відгукнулось на інформацію, викладену у вказаних статтях, однак, напевно вказаної суми недостатньо для проведення необхідної операції, а час невблаганно відмірює термін, що залишився…
Жителі нашого району, кожен окремо та певними громадами, колективами відгукуються на заклики громадських організацій, керівників району та міста в пресі про збір коштів на будівництво чи спорудження пам’ятних знаків, які повинні увіковічнювати пам'ять про визначних людей, або знакові події. Безумовно благі наміри та дії. Та чому ми звикли шанувати лише минуле та увірувати у велич та визначність людей минулого, створюючи їм пам’ятники. І хто може, не беручи гріх на душу, сказати, що малий Максимко не стане визначним поетом, письменником, художником, політичним чи громадським діячем, лікарем, який рятуватиме життя, чи іншим чином прославить наш край. А навіть коли і не стане новим Шашкевичем, Петрушевичем, Свєнціцьким, то чи не буде його життя, врятоване нами, тим найвеличнішим пам’ятником нашого міста, найбільшим визнанням розуму та далекоглядності керівників району, міста, підприємств, установ і просто кожного свідомого жителя міста?!
Ми дякуємо Богові, що дарував нам та нашим родинам, нашому древньому місту ще один день миру, спокою, відсутності масштабних потрясінь та природних катаклізмів, але все-таки живемо кожен у своєму тісному світі із різними за величиною проблемами. Згуртовує громаду лише спільна проблема, що виходить за рамки буденності та торкається якимось чином усіх і кожного.
Давайте вирішимо найбільшу проблему окремо взятої сім’ї. Ту проблему, котра не дає спокійно спати батькові та матері, родині. Якщо кожен із жителів нашого міста (8500 за переписом 2001 року) бодай одного дня обмежить свої витрати на одну гривню та внесе цю суму на вказаний рахунок, то він вже збільшиться на 1/7 від потрібної суми. Напередодні Воскресіння Господнього закликаю усіх внести свій посильний вклад у спорудження найвеличнішого пам’ятника нашого міста та району – Життя Маленької Людини! Спішімо! Обіцяю розпочати новий робочий тиждень з посильного вкладу.
Житель міста, з повагою до небайдужих громадян!
Немає коментарів:
Дописати коментар