Всесвітній день здоров'я у 2014 році
присвячений боротьбі з трансмісивними інфекційними хворобами.
Трансмісивні хвороби — це інфекційні
захворювання, переносниками збудників яких є кровососні комахи та представники
типу членистоногих. Зараження людини відбувається при укусі зараженими комахами
або кліщами. Відомо близько двохсот захворювань, що мають трансмісивний шлях
передачі інфекції. Вони можуть викликатися різними інфекційними агентами, а
саме: бактеріями й вірусами, найпростішими й рикетсіями, та навіть гельмінтами.
Деякі з них передаються безпосередньо через укус кровососних членистоногих – це
малярія, висипний тиф, жовта лихоманка, частина – опосередковано, при обробці
тушки зараженої тварини, яку вкусила комаха-переносник, - це чума, туляремія,
сибірка.
За даними ВООЗ на трансмісивні
хвороби припадає близько 17% від усіх інфекційних хвороб. Наприклад, у 2010
році малярія, яка є найбільш смертоносною трансмісивною хворобою, привела до
660 тисячам випадків смерті.
Малярія — це «нестаріюча» проблема
всього людства. Викликається вона простими мікроорганізмами - малярійними
плазмодіями. По оцінках ВООЗ щороку в світі захворює на малярію від 300 до 500
млн. чоловік, з них 1,5-2,0 млн. помирає. Розповсюджено захворювання в країнах
Африки, Латинської Америки, Азії, в деяких країнах СНД, тобто в країнах з
тропічним кліматом.
Завозиться малярія до України та
області кожного року. Моряки, працівники авіатранспортних компаній, іноземні
студенти, туристи, комерсанти та інші особи, що відвідали неблагополучні з
малярії країни - саме ці категорії населення є потенційними джерелами малярії.
І таких осіб в нашому районі, що перебувають на обліку на кінець 2012 року,
було 2 осіб. Але цей перелік далеко неповний, оскільки, незважаючи на
попередження в турфірмах, медичних працівників, не всі туристи після повернення
з тропічних країн, звертаються до лікувальних установ за місцем проживання для
подальшого медичного спостереження.
Сумно, що внаслідок пізнього
звернення за медичною допомогою, невчасного та неякісного лікування,
неефективної хіміопрофілактики, в Україні серед хворих реєструються смертельні
наслідки. Це свідчить про незнання населенням клініки захворювання і про
недооцінку профілактичних заходів малярії.
Хвороба характеризується нападами
лихоманки, які повторюються через певний час (залежить від виду малярії, при
яких присутня стадія ознобу, жару і рясного потовиділення). Напад
супроводжується сильним головним болем. На фоні нападів збільшуються селезінка,
печінка, розвивається анемія, страждають всі системи організму:
серцево-судинна, нервова, сечостатева, кровотворна та інші. Грізним
ускладненням малярії є кома.
Захворюванню можна запобігти або
знизити важкість перебігу, якщо перед від'їздом в ендемічні країни приймати
хіміопрофілактичні протималярійні препарати (за тиждень до виїзду, під час
перебування в країні та після повернення протягом 6 тижнів). З приводу
призначення такого лікування необхідно проконсультуватися у
лікаря-інфекціоніста в поліклініці за місцем проживання або роботи, або у
медичних працівників тієї країни, в яку ви прибули.
Після повернення додому потрібно
з'явитися в поліклініку за місцем проживання для лікарського огляду та лабораторного
обстеження (якщо воно показане). Необхідно пам'ятати, що протягом подальших 3-х
років при кожному підвищенні температури тіла, незалежно від поставленого
діагнозу, треба проходити лабораторне обстеження на малярію.
Передається малярія від хворої людини
або паразитоносія найчастіше через укус малярійного комара - маленького
(розміром до 0,5 см ),
сіренького, непримітного, який сідає на поверхню під нахилом 45 градусів, але
тільце при цьому витягнуто прямолінійно. Захист житла від зальоту комарів, захист
шкірних покривів від їх укусів - це основні заходи профілактики малярії, які
кожен з нас повинен забезпечити у будь-якому місці свого перебування, особливо
в країнах з жарким кліматом.
Заходи з попередження захворювання
людини на малярію включають і дезинсекційну обробку анофелогенних водоймищ.
На щастя, для мешканців України такі
екзотичні хвороби, як малярія, лихоманка денге, жовта лихоманка, тощо,
здебільшого, поширені в тропічних та субтропічних районах, де доступ до систем
санітарії і безпечної питної воді становлять проблему. Проте у разі
виїзду до тропічних країн, варто зробити необхідні щеплення та прослухати
інструктаж з профілактики таких захворювань.
Дірофіляріоз — єдиний трансмісивний
гельмінтоз, що реєструється в країні і має тенденцію до зростання. З 1997 року
захворюваність дирофіляріозом населення країни зросла у 63,6 рази. Дирофіляріоз
реєструється в усіх регіонах країни. За 2011-2013 роки всього в Україні мав
місце – 741 випадок цієї хвороби. Захворюваність серед людей корелюється з
епізоотією серед собак та наявністю переносників збудника, які мають епідемічне
значення.
Через укуси кровосисних комах, в
основному комарів, передається людям і підшкірний гельмінтоз - дирофіляріоз.
Джерелом цього захворювання є тварини сімейства собачих, котячих, вивєрових.
Дорослі гельмінти (ниткоподібний черв'як білого кольору, завтовшки з сирову
нитку, до 15 см
завдовжки) локалізуються в підшкірній клітковині тварини, а мікрофілярії - в
крові. У тілі комара, що напився крові хворої тварини, відбувається розвиток
личинки протягом 10 - 20 днів. Такий комар, укусивши тварину або людину,
упорскує в кров дозрілу личинку, з якої через місяць-другий виростає дорослий
гельмінт.
У людини клінічно хвороба може
проявитися через місяць, а інколи і через 1-2 роки, це залежить від місця
локалізації гельмінта (будь-яка частина тіла, але частіше орган зору) та його
здібності до міграції. Бувають випадки, коли гельмінт під шкірою долає за добу
до 30 см .
Якщо довкола гельмінта утворюється капсула, хвороба проявляється у вигляді
атеромки, ущільнення невеликого розміру. У місці локалізації пухлини хворі
відзначають печію, тривалий і сильний свербіж, відчуття розпирання, ворушіння і
повзання, які можуть з'явитися не відразу. Якщо уражується око, хворі
звертаються до окулістів в перші дні хвороби. А якщо пухлина виникла на тулубі
- за медичною допомогою звертаються не відразу. Але хочеться заспокоїти
населення - загальне самопочуття у хворих, як правило, не страждає і після
видалення гельмінта функції уражених органів не порушуються!
Заходи щодо попередження захворювання
людини на дирофіляріоз схожі з такими при профілактиці малярії, але окрім них
необхідно своєчасно лікувати домашніх тварин, що можуть бути джерелом
захворювання (за рекомендацією ветслужби).
Специфічна профілактика вказаних
трансмісивних інфекцій у сучасних умовах застосовується лише при кліщовому
вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є
неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо
ефективні.
Основними завданнями неспецифічної
профілактики є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та
членистоногих. Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників
хвороб в природних вогнищах інфекцій, знищенням диких тварин, що є природнім
резервуаром інфекції (гризунів) та використанням індивідуальних засобів захисту
людей від укусів кровососних комах та кліщів шляхом використання репелентів і
дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах.
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського МРВ ЛД ДУ «ЛОЛЦ ДСЕСУ»
Немає коментарів:
Дописати коментар