Сьогодні, напередодні Водохреща - 18
січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь
цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже
засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з
капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
У цей день біля церкви святять воду.
Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки
— «безсмертником» або сухими васильками — «щоб Бог милував від злої напасти».
Батько бере полумисок із свяченою
водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже, і на
той рік діждатися». Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати.
Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він
кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.
Після вечері всі кладуть свої ложки в
одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився». Чия ложка вночі «сама
перевернеться», той умре.
Кутю, яка залишилася після вечері,
виносять курям — «щоб добре плодилися».
Вода, освячена в навечір'ї
Богоявлення — «вечірня вода» — вважається святішою, ніж з Водохрещів, і вона «зглидлива
на всяке лихо».
Увечері, ще завидна, господиня
світить лампу — «щоб кури неслися». В цей день не можна кликати курей голосно,
бо як почує зла сусідка і промовить: «Твої кури, мої яйця», кури не будуть
нестися.
В ряді західних регіонів України,
зокрема, на Галичині «Голодна кутя» святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на
Свят-вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття.
Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:
Дівчата в цей вечір ворожать:
збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — «де
пес забреше, туди заміж піду!»В цей вечір у Галичині дівчата щедрують.
"Христос ся хрещає!"
"В ріці Йордан"
О. Воропай. "Звичаї нашого
роду".
Немає коментарів:
Дописати коментар