ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З МАЛЯРІЄЮ

Всесвітній день боротьби проти малярії (World Malaria Day), що відзначається щорічно 25 квітня, заснований Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) на її 60-й сесії в травні 2007 року. День присвячений пропаганді глобальних зусиль щодо забезпечення ефективної боротьби проти малярії.

Дані статистики свідчать, що щорічно виникає 300-500 млн. клінічних випадків хвороби, з яких 80% пов'язано з  Африканським континентом. Більшість летальних випадків, особливо серед дітей, також припадає на Африку, де щодня помирає біля 3000 осіб.  У 2012 р. у світі зареєстровано  близько 207 мільйонів випадків малярії, які у              627 000 випадках закінчилися смертю. Орієнтовно 3,4 мільярдів людей планети мешкають в умовах ризику зараження, переважно в Африці та Південно-Східній Азії.

Епідемічна ситуація з малярії в світі з кожним роком ускладнюється. За даними ВООЗ, існуюча система епіднагляду за малярією дозволяє виявити лише 14 % випадків від можливої загальної кількості.

У 2013 р. в Україні було зареєстровано у цивільних громадян  78 випадків завізної малярії з 4 летальними наслідками від тропічної малярії.  Впродовж 2013 року у Львівській області зареєстровано 2 випадки завезеної тропічної малярії  - (з Гвінеї та Замбії).

Малярія – паразитарне захворювання, збудником якого є найпростіші  (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом. Захворювання часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім періодично підвищується температура тіла, з’являються блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитись смертю.

ЗАХВОРЮВАННЯ  МАЛЯРІЄЮ  МОЖНА  ПОПЕРЕДИТИ !

ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ – ЗАСТОСУВАННЯ  ПРОТИМАЛЯРІЙНИХ  ПРЕПАРАТІВ ТА ЗАХИСТ ВІД УКУСІВ КОМАРІВ!

Особам, які планують відвідати ендемічні з малярії країни, слід запам’ятати такі правила:

- бути обізнаним щодо ризику зараження, інкубаційного періоду, основних симптомів малярії;

- берегтися від укусів комарів;

- приймати протималярійні препарати з метою особистої профілактики;

- негайно звертатись до лікарів, у разі появи лихоманки, з метою своєчасного встановлення діагнозу «малярія» та призначення схеми лікування.

Для захисту від комарів використовують репеленти (речовини, які відлякують комарів). Застосовувати засоби для відлякування комах слід у відповідності до рекомендацій виробника, особливо по відношенню до дітей, уникаючи контакту із слизовими оболонками. Не слід розпилювати репеленти на обличчя, повіки, губи. Повторна обробка репелентами необхідна кожні 3-4 години. Після нанесення засобу необхідно вимити руки.

Перебуваючи в тропіках, для захисту від комах під час сну, можна користуватись протимоскітними сітками. Сітка може бути оброблена інсектицидами. 

Відомим засобом захисту також є протимоскітна спіраль. Для швидкого винищування комарів призначені аерозольні спреї. Закриті приміщення для сну слід обробити заздалегідь.

Туристам у наметових таборах доцільно використовувати репеленти, спіралі, сітки одночасно.

З профілактичною метою слід обов’язково приймати протималярійні препарати. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, профілактичні протималярійні препарати починають приймати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на ендемічній території та 4 тижні після повернення (один раз на тиждень).
Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів. Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби. 

У разі захворювання, будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про виїзд до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.

Галина Дацків, 

помічник лікаря-епідеміолога Буського районного лабораторного відділення