вівторок, 8 квітня 2014 р.
СЯЄ ГЕНІЙ КОБЗАРЯ, МОВ У ТЕМРЯВІ ЗОРЯ
Учитель
емоційно готує школярів до уроку. Вона хоче знайти у них те, що іншим
непомітно: відвагу – в скромних, доброту – в черствих, в лінивих –
працелюбність, жагу до знань – у всіх. І непомітно струни так торкнути, щоб всі
звуки злились в один оркестр, назва якому успішний урок.
Актуалізацію опорних знань учнів про життєвий і творчий шлях Кобзаря педагог
здійснює, використовуючи хронологічний диктант «Біографія Т.Шевченка»,
літературний диктант «Жанри творів поета», гру «Літературний футбол».
У вступному слові вчитель наголошує на великому внеску поета у скарбницю
української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий
мистецький поступ.
А далі
ведення уроку беруть у свої руки школярі (використовується інноваційний прийом
«учень замість учителя»). Учні, отримавши випереджальне завдання, працювали в
групах «Дослідники», «Мистецтвознавці», «Пам'ять». Вони підготували цікавий
матеріал про значення творчості Тараса Григоровича, який подали відтворювальним
ланцюжком.
Змістовна презентація, яку підготувала учениця
Олена Андрухів під керівництвом учителя, поглибила знання учнів про драматургію
Кобзаря, його малярський доробок, щоденник, епістолярну спадщину .
Валеологічна
хвилинка змусила учнів заплющити очі і подумки уявити куточок мальовничої
України, який би вони порадили поетові включити до своїх офортів.
Доповідь «Вшанування пам'яті Великого Кобзаря» виголосила учениця Чучман Надія,
презентувавши пам’ятники Т. Шевченку в Україні та в світі.
Підсумком уроку було складання сенканів про Т.Шевченка.
Багато нового, цікавого ще дізналися школярі. Залишились задоволеними і ми,
колеги вчителя, які відвідали цей урок: Політило М.Я., вчитель української мови
та літератури, Ступак Л.В., вчитель світової літератури, Бондаренко С.П.,
вчитель фізкультури, адже мали змогу ще раз виявити той «духовний імпульс»,
який подала діяльність митця у боротьбі за політичну незалежність і культурне
збагачення України.
Галина
Ковалишин, учитель початкових класів
понеділок, 7 квітня 2014 р.
У ЗДОРОВОМУ ТІЛІ - ЗДОРОВИЙ ДУХ!

Тільки у сильному,
здоровому тілі дух зберігає рівновагу, і характер розвивається у всій своїй
могутності.
(Герберт Спенсер)
Нещодавно відбувся
відкритий ринговий бій вихованців школи боксу Олімпійського призера, чемпіона
світу з боксу Андрія Котельника території ТВК «Південний».
Наші маленькі
боксери з клубу " Самсон" під керівництвом Юри Шавали теж прийняли
участь і багато з них стали переможцями.

Підтримати
боксерів-початківців прийшли відомі боксери та спортсмени, а судили бої
професійні судді.
Водночас, відбулося
також і відкриття постійнодіючої виставки спортивних нагород і трофеїв Андрія
Котельника, а також нагород його вихованців благодійного фонду А. Котельника.
Для наших юних боксерів
такий турнір став стимулом працювати над собою, боротися за перемогу і вірити у
свої сили.
Роман Якимович.
БЕЗПЕКА ПОНАД УСЕ!
Завершився тиждень безпеки в ДНЗ «Лелечення» м. Буська. У
форматі заходів відбулась екскурсія в Буський РВГУДСНС України у Львівській
області (пожежну частину).
"ПРАВДИ І ВОЛЬНОСТИ ПРОРОК..."

Щороку на початку березня Україна вшановує геніального поета, якого називають Великим Кобзарем. Цьогоріч весна ознаменувалася датою 200. Минуло 200 років, як в Україні народився її славний син Тарас Шевченко. 2014 – особливий рік у житті кожного українця, адже проголошений роком Шевченка в Україні.

навчального року в НВК «Чанизька ЗОШ І-ІІ ст.» був започаткований та впроваджений в життя мистецький проект «Правди й Вольности Пророк…», присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. В рамках проекту, який був розділений на три етапи (жовтень-листопад, грудень-січень, лютий-березень) проводилися виховні години, бесіди, відкриті уроки, конкурси читців віршів Тараса Шевченка, конкурси малюнків та виставки робіт гуртківців, присвячені Шевченку.
Кульмінацією проекту стало загальношкільне свято під однойменною назвою.
Напевно, кожному з учасників цього дійства (як учням, так і педагогам, які
займалися організацією), було приємно брати участь у святі.
Учні 5 класу разом зі своїм класним керівником кіт О.В. поставили виставу
«Тарас у дяка». Третьокласники під керівництвом своєї вчительки
Манастирської Л. Й. – сценку про малого Тарасика. А учні 9 класу на чолі з
вчителем української мови Ващук З.В. – уривок з «Наймички». Протягом всього
виступу слова перепліталися з піснями
«Ждуми мої, думи мої», «Поклін тобі, Тарасе», «Зв байраком байрак», «Садок
вишневий коло хати», які з учнями готував вчитель музичного мистецтва Василишин
А.В.
Шевченко ніби був присутній на цьому святі, ніби живими очима дивився із
вишитого портрета, надихав на творчі пошуки. Наприклад, вчителька Ващук
З.В. написала два вірші про Шевченка,
які продекламувала ведуча свята Манастирська Л.Й.
Мистецький проект успішно завершено,
але популяризація безсмертної спадщини Кобзаря, звеличення його віщого слова,
вшанування пам'яті великого сина великого народу у нашій школі продовжується. І
кожний проведений захід – це ще одна квітка, вплетена у вінок шани Кобзареві,
ще один вияв безмежної любові й поваги до Великого Мужа, Чоловіка, Патріота,
Громадянина.
Пацалон Г.М.,
педагог-організатор
Більше про відзначення 200-річчя від дня народження Т.Шевченка можна дізнатися, переглянувши презентацію мистецького проекту «Правди й Вольности Пророк…», що знаходиться в розпоряджені "Буського порталу". Бажаючі переглянути вельми цікаву презентацію, можуть писати на наш емейл, ми надішлемо кожному.
ПАМ'ЯТІ КОБЗАРЯ
Ірина Віцкар,
учитель української мови і літератури Сторонибабської ЗОШ І-ІІІст.
БЕЗ ВЕСНЯНИХ КВІТІВ
Гуртківці Буського Будинку дитячої та юнацької творчості
під керівництвом Наталії Тхір (гурток бісероплетіння) підготували і провели «Бал весняних квітів».
У
весняному вальсі кружляли дівчатка у ролях перших весняних квітів – підсніжники,
ромашки, проліски, кульбабки, фіалки, тюльпани…
А весняне сонечко збудило від сну комашки, метелики, які
разом з квітками танцювали, співали пісень, водили хороводи.
Пташки, що повернулися з теплих країв, співали голосних
пісень. А щирі батьківські оплески були
найкращою нагородою і похвалою педагогам і дітям.
неділя, 6 квітня 2014 р.
БУСЬКА МІСЬКА РАДА ПОРУШУЄ ЗАКОН
Жителі міста обурені, що міська рада не йде на
співпрацю з громадськістю, а тільки його імітує. Приклад усьому – відсутність
офіційного сайту Буської міської ради!
До редакції звернувся житель міста Буська пан Віталій, який нещодавно,
наприкінці березня, надіслав інформаційний запит, щодо того, чи існує в
просторах інтернету офіційний сайт міської ради. Відповідь навіть не здивувала,
усі знають, що в Буської міської ради немає ні офіційного, ні будь-якого іншого
сайту.
«На
протязі деякого часу була "сторінка" в інтернеті, яка містила
інформацію про раду. Вона була розроблена на добровільних засадах і безкоштовно», -
йдеться у відповіді.
Голова Буська Ростислав Сліпець зазначив, що «на сьогоднішній день для
розроблення та облаштування офіційного сайту міської ради необхідно ввести в
штат додаткову посаду». Тому одразу переклав усю вину на виконання ПКМ України
№65 від 01.03.2014 р. «Про економію державних коштів та недопущення втрат
бюджету», мовляв, не допускається збільшення чисельності працівників бюджетних
установ.
Чи то міський голова забув, чи тільки недавно сів у крісло мера, чи йому
ніхто не сказав, що сайт можна було запустити ЩЕ
ДО прийняття виконання ПКМ
України №65 від 01.03.2014 р. Але навіть річ не в тім, а в тому, як цією
постановою себе «прикриває» міський голова.
З приводу усього нагадаю, що закони передбачають інформування городян про
різні дії влади, участь городян в ухваленні рішень. Офіційний сайт має
існувати, щоби забезпечувати виконання законодавства, існуючого на сьогодні.
Однак міський голова у відповіді на запит вказує таке: «З останніми
рішеннями Буської міської ради можна ознайомитися в приміщенні ради на
інформаційному стенді». І знову пан Сліпець, чи то забув, чи не хоче брати до
уваги, але Буська міська рада повинна виконувати закон, опубліковуючи усі свої
документи, рішення, регулярні акти на офіційному сайті, діючи за так званим
принципом пасивного інформування.
На усіх офіційних сайтах міськрад Львівщини існує так званий «кошик», куди
ти можеш кинути своє електронне звернення або скаргу. У Буської міської ради
такого немає, бо не має офіційного сайту. В інтернеті навіть не знайти
електронної адреси міської ради, куди можна надіслати інформаційний запит.
Будемо надіятися, що заради економії коштів, міський голова особисто
візьметься за створення сайту, де щодня буде приділяти 10 хвилин, задля
розміщення усієї інформації, що передбачено ЗАКОНОМ.
Роман МАТВІЮК
субота, 5 квітня 2014 р.
А ВЖЕ ВЕСНА...
У вівторок, 1 квітня у Заводській ЗОШ І-ІІІст. (учитель
початкових класів Ваврін Л.М.) з учнями 2 та 6 класів та батьками було
проведено пізнавальне заняття «А вже весна!».
Весна! Уже сама думка про неї
будить у серці щемливу радість, нові надії. Це пора пробудження життя,
становлення природи.
Учні 2 класу декламували про весну
вірші та виконали пісні «Ой минула вже зима», «Ку-Ку!», «Щебетала пташечка»,
«Веснянка», водили гаївки «Ой на горі біб», «Соловеєчку-братку, сватку» (вже
стало доброю традицією у школі щороку вивчати гаївки напередодні Великодня),
також закликали весну.
Завітав на свято і чарівний персонаж
– Зелений шум (уч. 6 кл. Гриновець Олексій). І ще одна радість – знайомство з
першими квітами. Їх роль виконували учні 2 класу, які розповідали віршики про
підсніжник, фіалку, пролісок, сон-траву, барвінок, мати-мачуху, конвалію, ряст,
а батьки учнів-легенди про ці квіти.
Наступний цікавий момент-запрошення
учнів подивитись малюнки про весну: «Така краса! Такий пейзаж! Ходіть до нас на
вернісаж!». Ми, присутні, були здивовані ще одним сюрпризом: учні вміють
відчути і передати чарівний світ весняної казки.
Директор школи Нос М.А. подякувала
учителю Ваврін Л.М., батькам учнів 2 класу за добру підготовку та цікаве
проведення такого актуального дійства в рамках проведення місячника озеленення, прибирання та благоустрою, а учням побажала
любити природу, бути її добрим другом і захисником.
Політило М.Я.
заступник директора з виховної роботи
Заводської ЗОШ І-ІІІ ступенів
ВІДЗНАЧИЛИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КНИГИ
З 10 по 14
березня 2014 року в НВК «Соколянська ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ
вшановували
200-ліття Тараса Шевченка.
Протягом цього
часу було проведено ряд заходів, які розкрили неповторний світ Тараса
Григоровича Шевченка.
- 10 березня вчитель
української мови і літератури Кондюх Л.М. провела відкритий урок з української
літератури « Світова велич Т.Г. Шевченка» у 9 класі.
- 11 березня вчитель
української мови і літератури Кошарецька О.З. конкурс читців-декламаторів «Живе
Тарас і зараз поміж нас»
Журі визначило
такі місця серед конкурсантів: Стефанишин М., Михайлів Л., Пантарська В. – 1
місце; Кіндат О.,Дяковська К., – 2 місце; Поцілуйко М. – 3 місце.
- 12
березня відбувся конкурс учнівських стінгазет, участь у якому взяли учні
5-9 класів. Також було проведено конкурс малюнків «Слава Шевченкова – слава
України»
та облаштовано
книжково-ілюстративну виставку у шкільній бібліотеці.
- 13
березня вчитель початкових класів Поцілуйко О.Я. разом з учнями 1-4 класів
провела усний журнал «Мандрівка Тарасовими шляхами».
І в цей день
учні старших класів переглянули фільм «Катерина».
- 14 березня учні
взяли участь у літературно-музичній композиції «Кобзарева дума живе», яку
підготувала і провела вчитель української мови і літератури Кондюх Л.М.
пʼятниця, 4 квітня 2014 р.
"ЗЕЛЕНА ВЕСНА" - "НЕБЕСНІЙ СОТНІ"
З 19 березня по
19 квітня 2014 року у стрімкий потік
озеленення, благоустрою в рамках
проведення традиційного Дня довкілля
влилися школярі й педагоги Бущини. Вони
активно приступили до опорядження
шкільних територій, могил загиблих
воїнів, прибирання у скверах, лісах,
парках, насаджень дерев і декоративних
кущів.
Відзначалися учні Побужанської
ЗОШ 1-Ш ступенів, започаткувавши
насадження дубової алеї в пам»ять
героїчної «Небесної сотні», а також
шкільного лісництва НВК «Топорівська
ЗОШ 1-Ш ступенів», які посадили
6 гектарів
майбутнього лісу.
Оксана Дубас,
методист РІМЦ.
ТИЖДЕНЬ ШЕВЧЕНКА У СОКОЛЯНСЬКІЙ ШКОЛІ
З 10 по 14 березня 2014 року в НВК
«Соколянська ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ
вшановували 200-ліття Тараса
Шевченка.
Протягом цього часу було проведено
ряд заходів, які розкрили неповторний світ Тараса Григоровича Шевченка.
10 березня вчитель української
мови і літератури Кондюх Л.М. провела відкритий урок з української літератури «
Світова велич Т.Г. Шевченка» у 9 класі.
Журі визначило такі місця серед
конкурсантів: Стефанишин М., Михайлів Л., Пантарська В. – 1 місце; Кіндат
О.,Дяковська К., – 2 місце; Поцілуйко М. – 3 місце.
та облаштовано книжково-ілюстративну
виставку у шкільній бібліотеці.
І в цей день учні старших класів
переглянули фільм «Катерина».
14 березня учні взяли участь у
літературно-музичній композиції «Кобзарева дума живе», яку підготувала і
провела вчитель української мови і літератури Кондюх Л.М. ТВОГО, ТАРАСЕ, ГОЛОСУ ТРЕБА!
- Твого, Тарасе, голосу нам треба,
Щоб голос той гримів до нас із неба, - Що пробудив би нас, бо ми спимо й донині,
-
Щоб стати лавою за нашу Україну.
- Т.Пістун
В українців шана до найбільшого свого Поета – виняткова, особлива. Тарас Шевченко – світоч, пророк наш, духовний батько, порадник. Український народ звик звірятися за Шевченковою творчістю у своїх почуттях, поглядах на життя, на історичні події. Його слово не має ані крихти фальшу, все тут істина. І світло Кобзаревої істини непорушне.- Це він нас, отих рабів німих, братів незрячих, гречкосіїв, освятив у велику європейську націю. Не забуваймо, що славетний Шевченко перший підняв полум’яний голос на захист нашого народу, нашої мови, історії. Які глибинні й мудрі слова українського пророка:
- Возвеличу
- Малих отих рабів німих!
- Слово.
- Так своїм життям і творчістю поет закликав нас бути патріотами, будив почуття національної гідності. Тому і ми повинні читати твори Т.Г.Шевченка, вчитися у нього й просити його словами Бога, щоб всім нам разом на землі єдиномисліє подав і братолюбіє послав.
- Такими словами до учнів Заводської ЗОШ І-ІІІ ст.. звернулась вчитель української мови та літератури Масловська Л.Б. під час проведення конкурсу на кращого читця віршів Т.Г.Шевченка, який було підготовлено і проведено 7 березня 2014 року.
- Учні 5-10 класів продемонстрували знання поетичної творчості Кобзаря, володіння основами декламаторського мистецтва.
- Учителі, порадившись, визначили переможця конкурсу, ним стала учениця 8 класу Балабат Іванна, яка прочитала вірш Т.Г. Шевченка «Розрита могила».

ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА - ЧАСТИНА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
23
березня 2014 року о 15:00 год. у Кізлівській
ЗОШ І – ІІ ступенів Буського району
учні, вчителі та громада села вшановували
200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
.
Його геній своєю творчістю зігріває серця мільйонів, знаходить відгук у сучасних подіях на Майдані. Це спробували поєднати та відобразити у виступах організатори свята директор школи Обаримська Н. В. та вчитель української мови та літератури Сковрінок О. І. Ведучими свята були Сковрінок О. І та Дяків О. Б.
- Виступав вокальний ансамбль «Кізлівчанка»: Дзюба Х., Шавала Х., Костюченко Х., Анклевич С., Дяків Г., Романюк Ю. Їм допомагали вчителі Лебедь О. Ю., Дяків О. Б., Обаримська Н. В. Взяли активну участь у святі випускники школи: Липак О, та Онисько (Гарань) Г..
- Сольну партію на слова Т. Шевченка «Світе тихий, краю милий…» виконала директор школи Обаримська Н. В.. Поезію Кобзаря та про Кобзаря читали Дяків Г., Дзюба Х., Бесараб Ю., Шавала Х., Костюченко Х., Іванишин І., Ковалик В., Коверко Б., Дзюба В., Анклевич В., вчитель світової літератури Приступа М. Т.
- Музичний супровід здійснював учитель музики Сирота М. В..
-
Технічну підтримку свята забезпечував учитель історії Приступа П. Т.
"ДІТИ ДОЩУ" АБО ХТО ТАКІ АУТИСТИ?
У середу, 2 квітня в ДНЗ « Берізка» м.
Буська відбувся круглий стіл за участю працівників закладу на
тему: «Діти Дощу або хто такі аутисти?» в рамках Всесвітнього дня
поширення інформації про аутизм.
На знак підтримки - теми педагоги
вибрали одяг синього кольору як символ Всесвітньої організації дітей хворих на
аутизм, яка вперше у 2005 році організувала акцію «Запали синім».
Під час обговорення, завідувач
Домбровська Н.Р. підкреслила важливість залучення уваги суспільства до
проблеми дитячого аутизму, толерантного ставлення до психічного здоров’я цих
дітей, їх родин, адже медиками ще досконало не вивчена природа даного захворювання.

Вихователь – методист
Забронська Н.І. у своєму виступі зазначала, яким чином педагоги
повинні розуміти реальні труднощі , з якими зіштовхуються родини аутичної
дитини, як організовувати доступні форми емоційної підтримки, групи
взаємодопомоги через активне спілкування з батьками..
Під час практичної частини педагоги
ставали активними учасниками рольових ігор, а також було запропоновані
ігри-вправи , в які можна грати з дітьми – аутистами.
Для батьків було організовано
стендову виставку в куточку психолога.
Тільки через подолання суспільних
стереотипів,бажання допомагати трохи іншим , створення інформаційного простору
, просвітницька робота , готовність інтегрувати дітей-аутистів в заклади освіти,
вміння підтримувати родини на державному рівні.
Ми переконані, що тільки через
подолання суспільних стереотипів, бажання допомагати трохи іншим, створення
інформаційного простору, просвітницька робота, готовність інтегрувати
дітей-аутистів в заклади освіти, вміння підтримувати родини допоможе зрозуміти
суспільству хто такі Діти Дощу.
Світлана Якимович,
практичний психолог ДНЗ «Берізка»
середа, 2 квітня 2014 р.
РЯТІВНИЦЯ З ІНСТИТУТСЬКОЇ

"Я
поповзла вгору. Тут снайпери не давали підійти до поранених. На хвилину я
зупинилася. Згадала свого Дмитрика, своє життя, своїх близьких, всіх, кого
люблю. Але крики про допомогу були голосніше пострілів. І я поповзла до них".

"Як
я радий, що вдалося її знайти! Приголомшливе фото знаменитого французького
фотографа Eric Bouvet стало одним з найяскравіших вражень трагічного і
героїчного дня 20 лютого.
Снайпери
почали розстріл беззбройних людей на Інститутській. Майданівці не кидати своїх
- намагалися витягнути кожного, але вбивці били по тих, хто намагався їх
витягнути .
Коли
загинули чоловіки, на допомогу пораненим прийшла жінка - без каски, щита і
бронежилета, з розпущеним волоссям. Її захищав ніхто. Сама себе, крім
беззавітного мужності, любові до людей, почуття обов'язку, і Божого
провидіння.
Але
у неї не було імені. 11 березня я написав звернення з проханням допомогти
знайти цю безвісну героїню. І ось через місяць і більше 4000 репости
"Фейсбук" створили справжнє диво - добрі люди допомогли мені з нею
зв'язатися.
Знайомтеся:
Марія Матвіїв, медична сестра "швидкої допомоги" комунального
закладу "Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини
катастроф" , з міста Буськ Львівської області.
Марія
нічого не знає про ажіотаж навколо її подвигу в інтернеті, і світової
популярності її фотографії на Інститутській. У неї немає акаунта в соціальних
мережах, немає адреси своєї пошти, і немає часу переглядати новини - у неї є 12
- річний син Дмитрик, чоловік Петро, мама Мирослава, і звичайна така важка
робота - рятувати життя.
Я
записав її розповідь, дуже просту і геть позбавлену мальовничості і
самозамилування :
"На Майдан за час революції я приїжджала 5 разів. Ми виїжджали з моєю сестрою,
чоловіком, кожен раз, коли на Майдані ставало небезпечно. Ми завжди були на
передовій. Я розуміла, що Майдан - це наш шанс змінити своє життя на краще, і
у мене не було питань, треба це робити чи ні. Який сенс жити, якщо боятися ?
Жили завжди в наметі нашої Буської сотні .
18
лютого ми були вдома, коли побачили жахливі кадри подій у Києві, десятки
вбитих і поранених людей. Ми були приголомшені. Але ввечері разом з чоловіком
зібралися і пішли на площу, де виїжджав автобус на Київ. Тут я вперше побачила, як багато чоловіків злякалися - добровольців було не так багато. Нас виїхало
30 осіб, я була єдиною жінкою.
Ми
приїхали на Майдан о 03.30 19 -го лютого. Я вийшла з автобуса, і мені стало так
радісно - я побачила багато людей. Побачила, що Майдан не здається незважаючи
ні на що. Майдан дав мені сили.
Потім
чоловік сказав, що у нього від побаченого були абсолютно протилежні враження -
він побачив те, на що я не звернула увагу - остання лінія оборони проходила
під самою сценою, не вистачало горючих матеріалів, було мало пляшок з горючою
сумішшю.
Ми
відразу почали розливати " коктейлі Молотова" і передавати їх на
передову. Відпрацювали весь день і всю наступну ніч.
Я
вже почала допомагати пораненим, готувати їжу. Вранці 20 -го ми дізналися про
перемир'я, і як тільки міліція пішла з Майдану вирішили трохи поспати. Але
тільки я задрімала, як в намет забіг наш хлопець з Буська - він сказав, що за
нашими стріляють у Жовтневого палацу, і терміново потрібні медики.
Я
побігла до Жовтневого палацу - у мене не було каски, бронежилета. Я не стала
одягати накидку Червоного хреста. Снайперська гвинтівка легко прошиває цей
захист. Ще з часів боїв на Грушевського я бачила, що медики в яскравій формі
можуть стати мішенями, тому не хотіла привертати до себе увагу.
Зверху
я побачила як почали розстрілювати людей на Інститутській. Вогонь був дуже
щільний, гуркіт пострілів не припинявся .
Спочатку
я надала допомогу одному хлопцю - він був легко поранений. Потім я підповзла до
бійця, який отримав поранення в ногу. Але крики про допомогу були на самому
верху біля барикади . Я поповзла вгору. Тут снайпери не давали підійти до
поранених. На хвилину я зупинилася. Згадала свого Дмитрика, своє життя,
своїх близьких, всіх, кого люблю. Але крики про допомогу були голосніше
пострілів. І я поповзла до них.
Хлопець
на тій самій фотографії отримав поранення, коли я була вже зовсім близько.
Коли наблизилася, побачила - важке поранення в голову. Вхідний отвір кулі було
близько двох сантиметрів у діаметрі, і з нього юшила кров пружною струменем,
як з водопровідного крана. Все, що я могла зробити негайно - зупинити кровотечу.
Як тільки я наклала пов'язку, підбігли хлопці - санітари, і винесли його.
Потім
у дерева інший чоловік отримав поранення в живіт - дуже важкий. Куля буквально
розпорола його, і кров теж хльоснула фонтаном. Молодий санітар не зміг зробити
укол - навколо падають люди, кулі свистять, крики, кров... Але у мене ж досвід
- рука не здригнулася. Інші люди вже зробили перев'язку і забрали пораненого.
Час
ніби перестало існувати і я все робила на автоматі, і нічого не бачила крім
поранених і вбитих. Чоловік з Коломиї прикривав мене щитом - я згадала його
тільки наступного дня , коли він нагадав мені про вчорашній день.
Я
озирнулася - іншим вже не можна було допомогти, і хлопці витягали тіла.
Всього
в той ранок я взяла участь у порятунку 4 чоловік. Двоє з них безсумнівно,
залишилися живі. Пораненого кулею в голову бійця я побачила потім - на жаль,
вже бездиханним серед тіл, що лежали біля готелю "Козацький".
Судячи з характеру поранення, у бійця, який отримав кулю в живіт було, на
жаль, небагато шансів на порятунок ...
Я
приїжджала в Київ пом'янути їх на 9 днів. Коли буду в Києві наступного разу?
Не знаю . Начебто в травні збираються люди, а може і через рік ... А ну от,
мама мене поправляє, що якщо війна, то треба знову їхати. Ну звичайно, мама, звичайно, поїду. Раз зуміли звільнити свою землю, зуміємо і захистити
".
"Я
сказав Марії, - завершує свою розповідь про героїню Майдану журналіст, - що
нею пишаються і захоплюються тисячі людей. Що готовий запросити її з родиною до
Києва, що повністю сплатимо їй проїзд, проживання, що говорити з нею - велика
честь. Але ... я не почув у неї ні краплі манірності або гордості - вона
відмовилася , тому що " дуже багато роботи" .
Як
нагородити людину, подвиг якого не вимірюється в медальку ? Сподіваюся,
"Фейсбук" і в цьому підкаже .
Я
сказав так: " Марія , ви думали , що врятували 4 життя, а на самому Делєв
Ви врятували тисячі душ, які стали вільними, для яких ваші вчинки стали
прикладом любові до ближнього , любові до Батьківщини. Спасибі, Марія Матвіїв.
Слава Україні ! ".
Юрій Бутусов.
"Українаська правда. Життя"
вівторок, 1 квітня 2014 р.
НА ЧАСІ - ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
26 березня 2014 року на базі Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№1
відбулася підсумкова конференція «Досвід та проблеми початкової освіти» з вчителями
початкових класів, які атестувалися у 2010 році.
У заході взяли участь 32 педагоги.
З
доповідями
виступили методисти РІМЦ
відділу освіти Нетреба Г.В. та Гарбіч Л.І.
Учителі ділилися власним досвідом, презентували
педагогічні доробки: «Комунікативні методи
навчання у початкових класах» (уч. Лоза Г.Є. Грабівської ЗОШ Іст.); «Дидактична
гра в навчально-виховному процесі початкової школи» (уч. Феденишин Т.В. НВК
«Полоницька ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ»); «Принципи, методи і засоби виразного читання» (уч.
Долинюк М.М. НВК «Соколянська ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ»); «Інтерактивні методи
навчання» (уч. Чиж І. І. Красненська ЗОШ І-ІІІ ст. №1); «Розвиток мовлення –
найважливіша умова успішного навчання молодших школярів» (уч. Тхорик Л.З.
Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2.)
ГЕНІЙ ШЕВЧЕНКА ЄДНАЄ ВСІХ НАС У НАЦІЮ
Віддаючи данину пам’яті славному синові України,
Великому пророкові Тарасові Шевченку, з метою відзначення 200-річчя від дня
народження поета та популяризації передового педагогічного досвіду, учителі
української мови та літератури загальноосвітніх закладів Буського району взяли
участь в обласному конкурсі на кращий конспект уроку з української літератури
«Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка в 9 класі».
У І (районному)
турі Конкурсу взяли участь 34 педагоги. У своїх методичних розробках вони представили
досвід вивчення усіх періодів життя і творчості Кобзаря, продемонстрували
різноманітні форми та методи роботи
учнів на уроках літератури, зокрема власний творчий підхід до викладання
поетичної спадщини Тараса Шевченка, особистий фаховий рівень. Для участі у ІІ
(обласному) турі Конкурсу було подано роботи 7 переможців району.
І ось радісна
новина - за підсумками журі до складу переможців обласного конкурсу увійшли наші педагоги:
Карпій Г.В.,
учитель української мови та літератури
НВК «Тур’янська ЗОШ І-ІІІст.» (ІІ місце), конспект уроку на тему
«Поема-послання Т.Г.Шевченка «І мертвим ,і живим, і ненародженим…»;
Максименко Л.Я.,
учитель української мови та літератури
НВК «Боложинівська ЗОШ І-ІІст.» (ІІІ місце), конспект уроку літератури
рідного краю на тему «Геній Шевченка єднає всіх нас у націю».
Вогонь серця і
любов до вихованців, знання і творчий підхід до улюбленої справи – ось запорука
успіху вчителя, його фахового зростання і людського визнання.
Світлана
Лабінська,
методист РІМЦ.
Підписатися на:
Дописи (Atom)