УВАГА!

неділя, 15 березня 2015 р.

ДО СУДУ...НА ДОРОЖНИКІВ

Як підготувати документи до суду на Укравтодор та хто найчастіше виграє у справі «водії-дорожники» – читайте далі.

Щодня водії змушені обминати глибоченні вибоїни на дорогах Буського району, виїжджати на зустрічні смуги, ризикуючи власним життям. На цю тему вже стільки вилилося негативу, що й мертвого змусило б якось виправляти ситуацію. Але влада та підлеглі їй інституції реагує на все спокійно – немає грошей.
Кожен власник авто платить понад 10 гривень з одного літра бензину і податок з власників наземних транспортних засобів. А влада за це гарантує нам безпеку дорожнього руху та державний контроль. Серед повноважень Міністерства внутрішніх справ – проведення перевірок на дотримання підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, правил і нормативу в цій сфері. Тож якщо дуже-дуже хочеться, можна все ж подати до суду за конкретний дефект дороги, просто тому, що маємо право на гідне життя?
– Не все так просто, – пояснює адвокат Олег Яневич, – за Цивільним кодексом України, подати до суду можна лише тоді, коли внаслідок дефекту дорожнього покриття пошкоджено машину або завдана шкода вашому
здоров’ю. Якщо це зафіксувала ДПС, медична служба, підтвердила експертиза, є речові докази, фото, свідки погодяться виступити в суді, зібрано всі документи, тоді можна визначатися, на яку службу буде позов. Для цього треба знати, у чиєму віданні перебуває та дорога, бо тоді й відповідачі різні: місцеві органи самоврядування, Облавтодор чи Укравтодор. Ще слід наполягти, щоб у протоколі ДПС вказала причиною вибоїни на дорозі, їхній правильний розмір має бути понад 6 см. А часто пишуть, що водій не переконався в безпеці маневру й не дотримався дистанції. Коли всі документи упорядковані, слід сплатити судовий збір. За законом – це один відсоток від ціни майнового позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної зарплати та не більше трьох розмірів мінімальної зарплати.
Якщо компенсація має становити 2000 гривень, то судовий збір – 229 гривень 40 копійок, плюс ще оплата послуг юриста. Дешевше вийде, якщо автомобіль застраховано в солідній страховій компанії. Тоді всі витрати бере на себе саме вона. Так навіть більша вірогідність, що виграєш суд і отримаєш компенсацію, бо всім займаються фахівці, які мають не один рік практики в такого роду справах. Можна ризикнути й самому представляти себе в суді.
Якщо суд визнав винним відповідача, це не означає, що людина одразу ж отримає грошову компенсацію. Наступна стадія – апеляція від дорожників, далі – касаційні процедури. Та навіть якщо суд задовольнив позов, рішення набрало чинності, відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення, не факт, що отримаєш гроші. Бо часто фінансування Автодору відбувається за рахунок коштів на цільові програми – ремонт доріг, а власних грошей підприємство не має. У такому разі треба добре зважати, можливо, подавати позов на керівника дорожників чи на іншу відповідальну особу. 
На жаль, усі виграні справи в суді не означають, що стан наших доріг покращиться вже сьогодні. Суд не зобов’язує дорожні служби засипати ями чи робити новий асфальт. Після кількарічної тяганини можна лише повернути гроші, витрачені на ремонт машини, і, якщо довести, вам відшкодують також моральні збитки.
Інна ГОНЧАРУК
/Буський медіа-портал/

Немає коментарів:

Дописати коментар