ПОЛУНИЧНИЙ РАЙ ОМАНЛИВИЙ

Жителів Буського району заманюють на збір полуниці, обіцяючи їм хороший заробіток та нормальні умови проживання. Але полуничний рай виглядає зовсім по-іншому.

Знайомі знайшли роботу

Інна та Володимир з Красного вирішили підзаробити літом. Їхні знайомі з сусіднього села Андріївки розповіли, що зараз набирають людей з нашого району на збір полуниці в село Бишків Жовківського району Львівської області. Жінка яка координувала жителів району на роботу пообіцяла заробітчанам «золоті» гори.

Як розповідає чоловік з жінкою, їм пообіцяли разом з іншими заробітчанам за кілограм збору полуниці 4 грн, безкоштовне триразове харчування та хороші умови проживання. Заробіток обіцяли не поганий, за день роботи –  від 100 до 150 грн. 

З селища Красного до села Бишків вони добиралися мікроавтобусом, який їхав майже три години. Приїхавши туди, їх одразу з автобуса відправили на поле збору полуниці.

"Робочий день по 10-11 годин на пекучому сонці"

Велике поле полуниці та сотні працюючих людей під пекучим сонцем. Такі перші враження були у заробітчан. «Нам відразу сказали, що у них кілька полів із полуницею. Дали відра і показали звідки починати збирати ягоди», - розповідає Інна кореспондентові «Буського порталу». – Ми з чоловіком одразу з іншими надбужанцями приступили до роботи. Від самого початку було дуже важко, нам сказали, що робочий день по 10-11 годин. Практично увесь час повзаєш на колінах. Мало того, що нестерпно болить спина, коліна стираються просто до крові. Виносити ягоди за територію поля заборонено. А з’їсти її багато не можна. Хто з’їсть більше двох десятків — дуже часто ходить у туалет, бо розстройство желудка. Міжряддя полуниці встелені соломою. Це голландська технологія. Так ягоди менше гниють і після дощу залишаються чистими».

Щодо одягу, то треба мати і те, що від спеки вбереже, і від дощу, бо працювати доводиться за будь-якої погоди. Без гумовиків і доброго дощовика там нема чого робити. «Поселили нас в гуртожитку для робітників або то якась туристична база за кілька кілометрів від місця роботи. Умови проживання гірші чим у стайні. Обдерті стіни, сморід, грязь… В перший ж день нам в обід дали перлову кашу і більше нічого. Місцеві жителі, які тут працюють кажуть, що краще зі собою продукти привозити, щоб добре харчуватись», - зазначає Володимир.

Обіцяли хороший заробіток!

За словами Інни та Володимира, не харчування зіграло вирішальну роль у тому, що вони з іншими надбужанцями ще у перший день покинули заробітки. «Нам обіцяли, як казали, за кілограм збору полуниці 4 грн. Але обманували. Коли вже на вагу ставлять зібраний врожай, нам сказали, що ціна за кілограм зібраної полуниці… 1,50 грн (!)», - продовжує Інна. – Ми були шоковані, що заробити обіцяні від 100 до 150 грн за день – нереально, якщо разом з чоловіком зібрали до обіду 20 кг, що  виходить –  30 грн!».

Під час розмови Інна, яка приїхала зі заробіток, зізнається, що якби ж платили за ту клубніку нормально, то б залишилась працювати далі. А так, обманувши їх, вони витратили більше грошей на дорогу, чим заробили. 

Закордоном плятять більше

До слова, 160 гривень обіцяють платити за день збирання полуниці в Польщі. За кордон набирають на сезонний збір ягід на шість місяців. Робітників забезпечують житлом і дворазовим харчуванням. У Фінляндії за кілограм зібраної полуниці платять 7,95 грн, у Німеччині — 8 грн.

Легальне працевлаштування у Польщі пропонують як фірми-посередники, так і безпосередньо польські підприємства через кадрові агентства України. Єдина вимога до кандидатів – наявність закордонного паспорта. «Програма коштує 1300 гривень, – розповіли в офісі однієї з фірм-посередників. – Робочий день –10 годин із двома перервами на обід, один вихідний на тиждень. Заробіток виходить приблизно 300-400 гривень на день – по одному-два злотих за кілограм ягід. Ми радимо влаштовуватися на цю роботу людям із сіл, які мають досвід роботи на городі. І, звичайно, важливо бути здоровим, бо з ранку до вечора треба бути на вулиці. Роботодавець безкоштовно забезпечує житлом у літніх будиночках, де є холодильник, пральна машина, ванна кімната, можливість користуватися кухнею».

Мешканці лелечого краю, які повернулись додому, сподіваються, що все таки знайдуть хорошу роботу. Але на заробітки в інші країни Європи не постішають. Там теж немає офіційних гарантій, що їх знову не обмануть.

Роман МАТВІЮК
Буський медіа-портал