УВАГА!

субота, 19 липня 2014 р.

ЛЮДМИЛА ЦІХОЦЬКА: «ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРИ – НАЙБОЛЮЧІШЕ ПИТАННЯ»


Кожна людина приходить у цей світ з певною місією. Якщо вона йде за покликом душі і серця, то їй вдається себе зреалізувати і досягти професійних вершин. Ці слова співвідносні з керівником відділу культури і туризму Буської РДА Людмилою Ціхоцькою (на фото).  Сьогодні наша розмова з нею про проблеми в галузі культури Бущини, про меценатів та найближчі плани.

Людмила Іванівна, розпочнемо розмову з того, яка ситуація з фінансуванням у галузі культури району і які зараз основні проблеми культури Бущини?

– Зараз як і 15 років тому, нас фінансують за залишковим принципом. Чомусь завжди така традиція, що культура залишається вже наостанок. Практично ситуація на сьогоднішній день не змінилася. Однак це не означає, що це свідчить про якесь упосліджене ставлення до культури зі сторони влади. Просто ми розуміємо, що така ситуація не тільки у Буському районі, а по всій Україні. Справді, не можна порівняти по населених пунктах той стан в якому перебувають школи, ФАПи і народні доми. У багатьох випадках народні доми важко назвати закладами культури. І ситуація зрозуміла, бо якщо художня самодіяльність, директор народного дому може зібрати і люди прийдуть благодійно позаймаються, підготують репертуар, дадуть цікаві пропозиції, то ставити вікна, двері, ремонтувати сцену, перекрити дах – не в силі директора народного дому. Тим більше, що більше 50% директорів народних домів і бібліотекарів працюють не на повну ставку.

Тобто, Закон України «Про культуру», який був прийнятий у 2011 році…
– Він не вступив у дію. Закон є, але він де-юре, а не де-факто. Бібліотеки теж переживають складний період, проблема навіть полягає в тому, що ті кошти які маємо, не можуть пройти через казначейство. Але Слава Богу, що в минулому році ми підписали періодику на закупівлю фонду до кінця року, тобто у нас до кінця року всі бібліотеки, тим більше великі, такі як, приміром, красненська, отримають основні часописи. У цьому році вже маємо кошти на підписку періодики, підписка буде, але не у такому широкому асортименті, як була колись. Ми чудово розуміємо, що не кожен житель району може собі виділити гроші, щоб виписати газету, не усі вміють користуватись Інтернетом, а людина приходить в бібліотеку почитає газету і вже дізнається останні новини.

Чи виділяють кошти з районного бюджету на відрядження надбужанських колективів на обласні, міжнародні фестивалі та конкурси?
– Знаєте, такого зараз поняття як відрядження немає. Це не тільки нас стосується, це стосується і освіти, і медицини. Немає просто коштів на відрядження. Що стосується міжнародних поїздок, то минулого року «Нові зірки» побували у Болгарії, звичайно, діти мали пільгові ціни на придбання цих путівок, хоча й брали участь у міжнародному фестивалі. Батьки купували путівки своїм коштом. Якщо не помиляюсь така путівка коштувала майже три тисячі гривень (дорога, проживання, харчування, відпочинок на морі). Також «Арніка» минулого року побувала у Польщі, це також було коштом батьків. Знаю, що «Арніка» мала благодійника це – Ярослав Сисун, який кілька років спонсорує їм цю поїздку.
В минулому році ми відкривали у підвальному приміщенні музей. Зокрема, роботи було на багато тисяч гривень, бо потрібно було вибити вікна, вставити нові вікна, зробити підлогу, вимурувати сходи, зробити всередині капітальний ремонт. Це дуже багато коштів. Ми звертались до багатьох підприємців нашого району, у тому числі і до пана Сисуна, і люди відгукувались та допомагали нам. Правда, суми були різні. Хтось більше дав, а хтось менше, але все до купи зібравши маємо тепер музей. Зараз ми робимо добудову музею.

Чи часто звертаються до відділу працівники культури з нагальними проблемами, які потребують миттєвого вирішення: десь штукатурка обвалилася, дах приміщення протікає…?
– З 2007 року районний відділ культури здійснює методичний супровід над роботою всіх сільських народних домів. Заробітну плату працівники сільських народних домів отримують у сільській раді. Навіть якби були у відділі культури кошти, ми б не мали законного права допомогти фінансово. Ми знаємо ситуацію про кожен народний дім, маємо паспорт на кожний народний дім, ми знаємо, що саме бракує кожному народному домі: де підлогу треба зробити, де двері треба замінити. Ми намагаємось проводити «живі» зустрічі з директорами народних домів. На сьогоднішній день культура району стрімкими темпами розвивається в національному спрямуванні, у перспективі відновлення та відтворення автентичних, самобутніх звичаїв, обрядів та традицій. Про що свідчать започатковані наради-семінари на території народного дому. Ось нещодавно, 8 липня такий був на базі Циківського народного дому, директором якого працює Ірина Нестор – молода жінка, яка виховує трьох дітей та працює на ниві культури. У селі учасників художньої самодіяльності дуже мало. В селі як то є: хатка від хатки розташована далеко, навіть парканів у людей немає. Але ми побачили таке буйство талантів на сцені: діточки від 3 років до дорослих виступали на сцені. Такі директори, як Ірина Нестор, для нас є важливими, до них треба рівнятися. Там, де громада бачить, як людина котра працює, там де народний дім нагадує вулик не порожній, а в якому гуде, там летять бджоли – учасники художньої самодіяльності. Летять бджоли не самі, а зі своїм набутком.

Які заходи плануються до 90-річчя з дня народження  Софії Караффи-Корбут?
– Заходів у нас планується дуже багато. Нещодавно відбувся оргкомітет за участю голови комітету, голови Буської РДА Б.Гринишина та В.Замроза, де обговорювалось про заходи, які будуть відзначати. У минулому році ми проголосували за рік Софії Караффи-Корбут. Тобто, весь рік ми не чекаємо конкретної дати 23 серпня, коли їй виповниться 90 років, а вже працюємо. Насамперед, у нас проходили презентація книжок Богдана Гориня «Любов та творчість Софії Караффи-Корбут», «Графічна Шевченкіана», презентація настільного календаря на 2014 рік. До кінця року буде, думаю, презентація книжки Богдана Гориня «Про життєпис Караффи-Корбут». На сьогоднішній день ми зробили мобільну виставку 73 робіт Караффи-Корбут. Ця виставка буде розташовуватись у багатьох населених пунктах району.
У нашому музеї також діє виставка її робіт з автографами, особистими речами, проводяться тематичні екскурсії для мешканців Буського району. Музей відвідують не тільки бущани, у нас замовляють екскурсії здалеку, зокрема активна Львівська «Просвіта». Основне, що ми запланували – це відкрити музей в приміщенні старої куткірської школи графині Караффи-Корбут. Колись в приміщенні нової школи був музей, але так стались обставини виробничі, що цей музей є дієвою кімнатою. Все-таки музей потребує окремого приміщення, щоб краще зберігалися експонати. Таке приміщення знайдено. Це – приміщення старої школи де знаходиться бібліотека, там є дві великі кімнати. В одній із них заплановано створити велику кімнату-музей. Для цього навіть кошти є. Але ж знову проблема з казначейством. На оргкомітеті був присутній сільський голова села, який повідомив, що вже є 14 тисяч гривень. Але цієї суми недостатньо, бо потрібно повністю весь ремонт: заміна вікон, утеплення кімнат, централізоване опалення. Загалом треба 360 тисяч гривень на ці дві кімнати. Це буде величний музей Софії Караффи-Корбут. У Куткорі на будівлі школи розміщена меморіальна плита зі зображенням мисткині. Ми мали розмову з керівником відділу освіти, чому досі до сьогоднішнього дня не присвоєно школі ім’я. Був оголошений мораторій на присвоєння імен школам. Був... Зараз він відмінений. На даний момент відділ освіти продовжує працювати над тим, щоб дати присвоєння школі. Буде відправа на могилі С.Карафи-Корбут у Куткорі. Долучаться до акції і красненський «Пласт», який носить її ім’я. Плануємо мистецькі зустрічі. На день її народження (23 серпня) приїде багато митців і художників, і письменників, і графіків, які збираються вшановувати нашу славну землячку.
Не варто забувати, що маємо такого депутата Буської районної ради Ігора Іваськова, який неодноразово випускав календарі із зображенням Караффи-Корбут. З подання районного відділу культури, районного товариства «Просвіта» Софії Караффи-Корбут присвоєно звання «Почесний громадян Буського району». За своє життя вона не удостоїлась жодної державної нагороди.

Чи планується цьогоріч фестиваль «Театральне Надбужжя»?
– Вже протягом чотирьох років він перестав бути традиційним для Буського району. Він перекочував до Кам’янко-Бузького району. Добре це чи ні?!. Ну, напевно треба дати можливість іншим районам себе спробувати у цьому жанрі. Для нас, наша традиція – це фестиваль духовної пісні «Душа моя величить Бога», присвячений отцю Маркіяну Шашкевичу. Цьогоріч відбувся четвертий фестиваль у Гумниську. У наступному році Шашкевичу виповнюється 215 років.  Тоді це буде ювілейний фестиваль, який плануємо проводити у Полоничах, де знаходиться церква, у якій колись правив отець Маркіян Шашкевич. Поблизу цієї церкви, котра зберігає у стінах дух Маркіяна Шашкевича, котра оповита його думками, його мріями, ми плануємо провести якраз і наступний фестиваль. Це буде винятковий фестиваль.
Спілкувався Роман МАТВІЮК,
Буський медіа-портал

1 коментар:

  1. Містер Бенджамін вийшов за межі своїх вимог, щоб допомогти мені отримати кредит, який я використовував для розширення свого аптечного бізнесу. Вони були дружніми, професійними та абсолютними дорогоцінними каменями для роботи. 247officedept@gmail.com.WhatsApp ... + 19893943740.

    ВідповістиВидалити