18 січня цього року довелось мені по справам поїхати до Києва. Купив плацкартний білет на поїзд №98 Львів-Київ (вагон №5). Зі Красного він відправляється в 21.04. Стою на пероні, курю, приїздить поїзд. Краєчком вуха чую розмову двох сусідніх провідників:
- Ну шо? Хоч трошки нагрілось!
- Та, де там!
Не звертаючи увагу, кинув недопалок , показав білет і зайшов у вагон…
Ніч я протримався, хоча сифонило зі всіх вікон. Ранком я згадав всі гімнастичні вправи та комплекс вільних вправ, що вивчав у військовому інституті. Холод був неймовірний. В пам'яті спливала картинка з радянських фільмів, коли зимою дерев'яні вагони тягнули димлячи паровози, а люди вдягнені у все тепле ходили з чайником за окропом.
Ранком, у провідника замовив каву, натякнувши, що гарячий чай чи каву в такому вагоні треба давати безкоштовно. Зробив, приніс, грошей не взяв!
Прибувши до Києва помічаю на вікнах… СНІГ! (фото).
На цьому місці їхали люди! Звичайні люди, які прямували з Львова до Києва!
Звичайно в цій ситуації провідники не винні. Їм самим соромно було в очі пасажирам дивитися. По приїзду люди поспішали по своїм справам, тому галасу ніхто не підіймав. Сніг також розтане. А от осад від поїздки лишиться, думаю, що надовго.
ОЛЕГ ТІХОВ. ФОТО АВТОРА.
Немає коментарів:
Дописати коментар